Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 96 97 98 99 100 101 102... 212 213 214
|
|
|
|
пластичність навіть за 25 °С, тоді як відпалені є крихкі. Механічні властивості відпалених тугоплавких металів технічної чистоти у рекристалізованому стані наведені у табл. 2.]5.3; розкид значень обумовлений різними вмістом домішок та величиною зерна. Таблиця 2.15.3 Механічні властивості тугоплавких металів після наклепу та рекристалізації Температура вип робування, °С Метал 25 1100 S ¥^ НВ ^0,2 s,% МПа % МПа Ванадій 200...220 110...115 25 75 60...80 60 ЗО 35...40 Ніобій 200...350 120...260 25...50 60... 100 50...80 70 57 35...42 Тантал 200...400 180 50...70 95 90...125 120 57 43 Хром 270 190 0...3 0 70...110 25...85 — _ Молібден 800...900 420...450 10...15 — 150...170 175 110 70 Вольфрам 600...1100 0 0 250...400 235 200 52 За технологічними властивостями тугоплавкі метали належать до таких, що важко обробляються усіма видами гарячої обробки тиском унаслідок значного опору пластичному деформуванню та недостатньої технологічної пластичності. З метою запобігання забрудненню тугоплавких металів шкідливими домішками, які погіршують технологічні властивості, термічну обробку виробів проводять у вакуумі або захисних атмосферах, що значно збільшує їх вартість. Сплави на основі тугоплавких металів за механізмом їх зміцнення поділяють на дві групи: сплави зі структурою твердого розчину та такі, що зміцнюють гартуванням та старінням. Окрему групу становлять тугоплавкі метали та сплави, які використовують у виробництві електровакуумних приладів. У сплавах, які не зміцнюються термічною обробкою, вміст легувальних елементів (Титану, Цирконію, Ніобію, Молібдену, Вольфраму, Танталу, Ніобію, Ренію) обирають в такий спосіб, щоб можна було досягти належного зміцнення, не втративши пластичності та не погіршивши в'язкості матеріалу. Сплави, що зміцнюються термічною обробкою, містять підвищену кількість Карбону та карбідотвірних елементів. Гартуванням та старінням сплавів одержують двофазну структуру, яка складається з твердого розчину і часточок зміцнювальної карбідної фази. Жароміцні сплави тугоплавких металів та жаростійкі на основі хрому мають робочі температури в межах від 800 до 2200 °С {табл. 2.15.4). Тугоплавкі метали використовують для виготовлення деталей електровакуумних приладів, які працюють в електричних і магнітних полях за високих температур {табл. 2.15.4) і низьких тисків, зокрема, катоди, підігрівачі потужних електронних та газорозрядних приладів, деталі радіота генераторних ламп. Важливою характеристикою металів, які застосовують за таких умов, є робоча температура у вакуумі, яка визначає швидкість їх випаровування {табл. 2.15.5). Таблиця 2.15.4 Робочі Основа сплавів Ванадій Хром Ніобій Молібден Тантал Вольфрам Діапазон робо чих температур жароміцних та 800...1100 1000...1100 1300 1300...1400 2000 2000...2200 жаростійких сплавів, °С Максимальна робоча темпе ратура у вакуумі сплавів _ _ 2100 1700 2200 2600 для електрова куумних при ладів, °С Таблиця 2.15.5 Метал Температура, °С 1327 1527 2127 2527 2727 3327 Вольфрам Молібден Залізо Нікель 1,7-10-' 1,4.10-' 2,9.10-' 2,2-10-' 4,8.10-'' 1,8-10"' і,мо-^ МО"' 9,6-10-' 5-10"' 1,5-10-' Високі термоемісійні властивості тугоплавких металів обумовлюють їх використання в електровакуумних приладах, дія яких грунтується на застосуванні явища термоелектронної емісії. Густина струму електронної емісії зростає зі зменшенням роботи виходу електрона з поверхні термоемітера та підвищенням температури його нагрівання. Величина роботи виходу електронів в тугоплавких металів відрізняється незначно (від 4,02 еВ у Молібдену до 4,80 еВ у Ренію), тому важко одержати велику густину струму термоелектронної емісії за рахунок заміни одного сплаву іншим. Вплив температури є значно сильніший, і на практиці достатню густину струму емісії (із забезпеченням стабільності розмірів деталей приладів та їх робочих параметрів) одержують, використовуючи тугоплавкі метали з їх високими робочими температурами. Застосовуючи тугоплавкі метали в освітлювальній техніці для виготовлення ниток розжарювання ламп (ГОСТ 19761-81), забезпечують високу енергію випромінювання, яка сильно зростає з температурою (пропорційно до Ґ ). Для виготовлення підігрівачів катодів найчастіше використовують сплави Вольфраму з Молібденом, які мають високий питомим електричний опір (максимальний в сплаві W-45 % Мо від 0,09 до 0,61 мкОм-м в інтервалі 25...2000 °С). Ще вищий питомий електричний опір сплавів Вольфраму з Ренієм (0,74...0,78 за 2000 °С), але вони дуже дорогі. 195 194
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 96 97 98 99 100 101 102... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
