Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 82 83 84 85 86 87 88... 212 213 214
|
|
|
|
зменшується, а кількість S-фюи зростає. Сплави з 4...5 % Си і 1,5...2,0 % Mg практично містять тількияка є основним їх зміцнювачем. Нерозчинними в твердому розчині сполуками, утворення яких можна очікувати в дуралюмінах різного складу, є АІігМпгСи, AbCujFe, AIMgMn, Ре28іАІ8, FeSiAIs, а(АІ, Fe, Si, Mn) тощо. Вони знижують їх пластичність та в'язкість. Домішки Феруму, Силіцію і Мангану, що входять до твердого розчину або утворюють нерозчинні в твердому стані сполуки, істотно не впливають на фазові перетворення під час термічної обробки. Легування сплавів Манганом незначно послаблює шкідливий вплив домішок Феруму та Силіцію на властивості дуралюмінів. Проте ефективнішим способом підвищення їх пластичності та в'язкості вважають зменшення вмісту цих елементів до 0,1...0,3 % кожного. Найпоширенішим зі сплавів цієї групи є Діб (3,8...4,9 % Си, 1,2...1,8 % Mg, 0,3...0,9 % Mn, не більше 0,5 % Fe, 0,5 % Si, 0,1 % Ni, 0,1 % Ті, 0,3 % Zn, решта Al). Мікроструктура сплаву в литому стані показана на рис. 2.13.4, а. У структурі, окрім світлих зерен твердого розчину на основі Алюмінію, бачимо світлі включення АЬСи і темніші AbCuMg; обидві фази розташовуються на границях зерен твердого розчину. Крім них, в сплаві в невеликій кількості присутні й інші фази, які не виявляють за малих збільшень. AbCuMg АЬСи AbCuMg -і. Рис. 2.13.4. Мікроструктура дуралюміну Діб. а-литого, х 150; б деформованого та відпаленого, х 1000; в загартованого, х 500; г деформованого та зістареного, х200 166 Структура деформованого та відпаленого дуралюміну також складається з твердого розчину з великими часточками зміцнювальних фаз і дрібнішими виділеннями нерозчинних в твердому стані сполук (рис. 2.13.4, б). Відпаленому сплаву властива мала міцність (оь = 220 МПа, оь,2 = МПа), але висока пластичність (5 = \ Ъ %, \і/= ЗО %). Після гартування (для Діб від 495...505 °С) дуралюміни мають структуру пересиченого а-твердого розчину і фаз, що не розчинилися в ньому під час нагрівання (рис. 2.13.4, в). За рахунок пересичення твердого розчину міцність напівфабрикатів дещо зростає (сг^ = 430 МПа, оь,2 = 230 МПа), а пластичність зменшується (S = \ 3 %, у/= 15 %). Природне старіння викликає перерозподіл компонентів твердого розчину, який супроводжується утворенням на кристалографічних площинах {100} алюмінію, збагачених міддю зон Гіньє-Престона діаметром 1 ...10 нм та товщиною 0,5...1,0 нм. Структура дуралюміну після гартування та штучного старіння (за 185... 195 °С упродовж 6... 13 год.) складається з а-твердого розчину, дуже тонких пластинок або дисків проміжної фази в' (діаметром 20...ЗО нм) і часточок нерозчинних фаз. Зміфісння сплавів після природного та штучного старіння зумовлене тим, що зони Гіньє-Престона та часточки інтерметалевих фаз гальмують дислокації. Загартовані та природно зістарені напівфабрикати (профілі, листи тощо) з Діб мають о-з 440...520 МПа, оь,2 = 290...380 МПа, 11... 18 %, 15 %. Оптична мікроскопія не виявляє будь-яких фазових змін в структурі природно і штучно зістарених дуралюмінів порівняно зі структурою загартованого сплаву (рис. 2.13.4, г). Часточки фази в' можна побачити тільки в електронному мікроскопі або виявити рентгенографічно. Дисперсні частинки фази в в структурі перевареного дуралюміну (температура старіння понад 200°С) мають достатньо великі розміри, щоб їх можна було виявити за допомогою оптичного мікроскопа, застосовуючи максимальні збільшення (1000...2000 разів). Перестарювання викликає втрату міцності сплавом. Авіалі умовно вважають потрійними сплавами системи Al-Mg-Si (0,4...1,4 % Mg; 0,3... 1,2 % Si), оскільки Купрум, Манган та Хром додають у невеликій кількості (0...0,6 % Си; 0...0,5 % Мп; 0,15...0,35 % Сг). Авіалі мають високу пластичність у нагрітому та відпаленому станах; після гартування та старіння вона дещо знижується. Сплави добре зварюються, вирізняються підвищеним опором корозії. Здатність оброблятися різанням після гартування та старіння -задовільна. Основною зміцнювальною фазою авіалів є Mg2Si. Крім неї, менш значний приріст міцності дають часточки АЬСи та АІбМп. Природне старіння в авіалях проходить дуже повільно (упродовж 240...360 год). Переважно після гартування від 515...530 °С проводять штучне старіння сплавів за 150... 170 °С тривалістю до 12 год. Сплави мають такі механічні властивості: у^ = 320 МПа, Оо^ = 210 МПа, ^ = 16 %, 20 % . Мікроструктура штучно зістареного сплаву АВ (0ЯД6%Си; 0,45...0,9 % Mg; 0,5... 1,2 % Si; 0,15...0,35 % Мп; не більше 0,5% Fe та 0,2 % Zn; решта АІ) скла 167
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 82 83 84 85 86 87 88... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
