Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 81 82 83 84 85 86 87... 212 213 214
|
|
|
|
Небажана втрата пластичності утруднює проведення технологічних операцій обробки сплавів тиском, тому з метою повернення пластичності застосовують відпал. Сплави Алюмінію з Манганом, що містять 1 ...1,6 % Мп, мають вищу за чистий алюміній міцність (ог^ = 130...220 МПа, сго,2 = 50... 180 МПа). їм властива також висока пластичність (S = 10...23 %), підвищена корозійна стійкість та добра зварюваність, але вони незадовільно обробляються різанням. Манган утворює з Алюмінієм твердий розчин та сполуку АІбМп. Сплави помітно не зміцнюються гартуванням та старінням внаслідок незначного зменшення розчинності Мангану в Алюмінії за умови зниження температури та через недостатній ступінь дисперсності АІбМп. За наявності у сплаві невеликої кількості Феруму утворюється практично нерозчинна у твердому стані фаза А1б(Мп,Ре), яка має форму пластинчастих кристалів. Такі часточки зменшують міцність сплавів, погіршують їх ливарні властивості та здатність пластично деформуватися. Ферум та Силіцій зменшують розчинність Мангану в твердому розчині, що є причиною слабшого зміцнення сплавів. У сплавах з домішками Силіцію утворюється потрійна фаза AIjoMnjSi, яка у вигляді великих за розмірами скупчень на границях зерен знижує пластичність. За наявності Феруму у сплаві легування Титаном істотно подрібнює зерна під час рекристалізації і підвищує міцність та пластичність. Мікроструктура сплаву АМц (1,0...1,6 % Мп; не більше 0,7 % Fe; 0,6 % Si; 0,2 % Си; 0,2 % Ті; 0,1 % Zn; 0,05 % Mg; решта АІ) після холодного пластичного деформування і відпалу складається з твердого розчину, у якому розташовані часточки А^Мп та АІб(Мп, ¥е)(рис. 2.15.2). Сплави Алюмінію з Магнієм (магналії*) містять до 6 % Mg та у невеликих кількостях Манган (0,2...0,8 %), Цирконій (0,08...0,10 %), Титан (0,02...0,10 %), Ванадій (0,02...0,15 %), Берилій (0,002...0,010 %), а також до 0,5 % Fe; 0,5 % Si; 0,2 % Си; 0,2 % Zn; решта Al. Міцність сплавів зростає зі збільшенням концентрації Магнію (ок = 190...300 МПа, оьд = 100...210 МПа), але пластичність мало залежить від його вмісту {S = 15...23 %). Сплави корозійностійкі, добре зварюються, але погано обробляються різанням. Промислові магналії у рівноважному стані мають двофазну структуру, що складається з а-твердого розчину та фази ДAlзMg2). Проте внаслідок малої швидкості дифузії Магнію в Алюмінії вторинна Дфаза в сплавах за вмісту до 6 % Mg не виділяється навіть під час повільного охолодження. За наявності Мангану, Феруму та Силіцію утворюються фази, що містять ці хімічні елементи (АІбМп, AlMg2Mn, FezSiAlg тощо), а також силіцид магнію (MgjSi). Кожний легувальний елемент відіграє певну роль у формуванні структури та властивостей магналіїв. Титан подрібнює зерна твердого розчину, що підвищує міцність та в'язкість сплавів і зменшує їх схильність до утворення тріщин під час зварювання. Манган утворює з Алюмінієм дисперсні часточки АІ^Мп, які сповільнюють процес рекристалізації. Цирконій інтенсивніше за Манган та Хром підвищує температурний поріг рекристалізації і тим самим дає можливість досягти значного зміцнення магналіїв. Берилій очищає сплав від оксидів і посилює захисну дію оксидної плівки. Негативний вплив домішок Феруму та Силіцію на властивості сплавів пов'язують з причинами, розглянутими вище стосовно технічного алюмінію. Купрум знижує корозійну стійкість і погіршує зварюваність, тому його вміст у сплавах не перевищує 0,1 %. Переважну частину продукції зі сплавів типу магналіїв постачають у відпаленому стані. Підвищення міцності зі зменшенням пластичності одержують у напівнаклепаному стані (є = 20...ЗО %). Мікроструктура відпаленого сплаву АМг5 (4,8...5,8 % Mg; 0,5...0,8 % Мп; 0,02...0,10 % Ті; 0002...0,005 % Be; не більше 0,5 % Fe; 0,5 % Si; 0,1 % Си; 0,2 % Zn; решта Al) складається з а-твердого розчину та фаз AbMgz і АІбМп (рис. 2.13.3). АІбМг Al3Mg2 1 і\ А" Рис, 2,13,2, Мікроструктура відпаленого сплаву АМц, х250. Рис, 2,13,3, Мікроструктура відпаленого сплаву АМгЗу х250. 2,13,2,5, Деформівні сплави алюмінію, що зміцнюються термічною обробкою До деформівних сплавів, які зміцнюються термічною обробкою, належать дуралюміни, авіалі, високоміцні, кувальні та жароміцні сплави. Зміцнення деформівних сплавів термічною обробкою забезпечується як за рахунок легування Алюмінію, так і внаслідок розпаду пересиченого твердого розчину. Термічна обробка сплавів полягає у гартуванні та старінні (природному або штучному). Додаткове зміцнення (з втратою пластичності) проводять наклепом у холодному стані між гартуванням та старінням або після старіння. Дуралюміни є сплавами потрійної системи Al-Cu-Mg, до яких додають Манган з метою підвищення опору корозії і знешкодження негативного впливу Феруму та Силіцію. Залежно від марки сплави містять 3,8...4,9 % Си; 0,4...2,6 % Mg; 0,3...0,9 % Mn. Шкідливими домішками в дуралюмінах є Fe і Si (не більше 0,3...0,8 % кожного). Окрім цих елементів, сплави можуть містити до 0,1 % Ni; 0,1 %Ti;0,1...0,3%Zn. Сплави поєднують високу міцність із задовільними пластичністю, зварюваністю, оброблюваністю різанням та корозійною стійкістю. У відпаленому стані структура більшості дуралюмінів складається з а-твердого розчину компонентів сплаву в Алюмінії, розчинних під час нагрівання в твердому розчині інтерметалевих сполук СиАЬ (^фаза) і AljMgCu (іУ-фаза) і нерозчинних фаз. Фази в та S зміцнюють сплави завдяки високим твердості та міцності. Зі зростанням вмісту Магнію кількість ^фази 164
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 81 82 83 84 85 86 87... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
