Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 75 76 77 78 79 80 81... 212 213 214
|
|
|
|
ступінь заповнення (/-електронної оболонки більший, ніж у Феруму (Нікол, Кобальт), не беруть участі у процесі карбідоутворення в сталях, оскільки весь Карбон забирає Ферум на утворення цементиту резс. За зростанням ступеня хімічної спорідненості до Карбону та термічної стійкості карбідної фази, що утворюється в сталях, легувальні елементи розташовуються у такій послідовності: Fe—Мп—►Cr-^Mo-^W—► V — Nb -^Zr—►Ті. За малого вмісту таких карбідотвірних елементів, як Манган, Хром, Вольфрам та Молібден, вони розчиняються у цементиті і утворюють легований цементит (Fe, ЛОзС, де символом М позначений один або декілька з перерахованих вище металів. Зокрема, у випадку розчинення Мангану в цементиті утворюється карбід (Fe, мп)зс, а Хрому (Fe, сг)зс. Сильніші карбідотвірні елементи (Титан, Ванадій, Ніобій, Цирконій) практично не розчиняються в цементиті, а утворюють власні так звані спегііальні карбіди, які умовно поділяють на дві групи. До першої групи відносять карбіди типу л/3с, л/7с3, МгзСв та М^С (л/4с), наприклад сггзсб, що мають складні кристалічні гратки. Карбіди такого типу відносно легко розчиняються в аустеніті під час нагрівання, але за високих температур все ж є стабільнішими, ніж нелегований цементит. До другої групи належать карбіди типу МС: v4c3, ТіС, NbC, ZrC, WC, ТаС, м02с та w2c, що є фазами проникнення з кубічною або гексагональною ґратками. Вони мають дуже високі термічну стійкість, температуру плавлення і твердість. Карбіди цього типу дуже важко або майже не розчиняються в аустеніті за умов реальних процесів термічної обробки сталей і можуть зберігати властиву їм дисперсність до високих температур. Завдяки цьому вони гальмують ріст зерен аустеніту. 2,12,2,4, Інтерметалеві сполуки у легованих спктях За високого вмісту легувальні елементи утворюють із залізом чи між собою інтерметалеві сполуки різного типу: фази Лавеса (FevWe, Fe-jMoe, РєзТі, СггТі тощо), а-фази (FeCr та FeV у сплавах Fe-Cr та Fe-V), які є небажаними, оскільки окрихчують сталі. 2,12,2,5, Вплив легувальних елементів на перлітне перетворення переохолодженого аустеніту Кінетика розпаду аустеніту є важливою з огляду на призначення оптимальних режимів термічної обробки сталі. Більшість легувальних елементів (за винятком Кобальту), розчиняючись в твердому розчині, сповільняють розпад аустеніту, що графічно показують, як зміщення вправо термокінетичних кривих перетворення аустеніту на відповідних діаграмах. Некарбідотвірні елементи (Нікол, Силіцій, Купрум) або такі, що мають термічно нестійкі карбіди (Манган), тільки сповільняють розпад аустеніту на ферито-карбідні суміші, але не змінюють характеру цього процесу. Карбідотвірні елементи (Хром, Молібден, Вольфрам тощо) привносять якісні зміни в кінетику перетворення: перетворення проходить у двох інтервалах з максимальною швидкістю процесу, які розділені ділянкою високої стабільності переохолодженого аустеніту. У цьому разі розпад аустеніту відбувається у двох чітко відокремлених температурно-часових діапазонах перлітного та бейнітного перетворень. Сповільнення розпаду переохолодженого аустеніту в перлітній області зменшує критичну швидкість охолодження і збільшує прогартовуваність легованих сталей, що дає змогу застосовувати для їх гартування "м'якші" охолоджувальні середовища (зокрема, оливу). Особливо підвищується стійкість переохолодженого аустеніту за одночасного легування кількома хімічними елементами. Такі особливості термічної обробки легованих сталей уможливлюють збільшення довговічність та зменшення маси деталей. Легувальні елементи, які за умов застосування традиційних режимів нагрівання зв'язані у нерозчинні в аустеніті фази (такі, як v4c3, ТіС, NbC, ZrC, інтерметалеві), зменшують стійкість переохолодженого аустеніту і прогартовуваність, оскільки ці фази відіграють роль готових центрів, на яких утворюються колонії перліту. 2,12,2,6, Вплив легувальних елементів на мартенситне перетворення Легувальні елементи не впливають на кінетику мартенситного перетворення, а тільки змінюють положення температур початку та завершення його. Внаслідок цього в відповідний спосіб змінюється кількість залишкового аустеніту після гартування. Усі легувальні елементи, розчинені в аустеніті, за винятком Кобальту та Алюмінію, знижують температури початку та завершення мартенситного перетворення, збільшуючи відносну кількість залишкового аустеніту. Шляхом легування такими хімічними елементами (у відповідній кількості), як Ni, Мп, (Ni+Cr), (Mn+Cr) тощо, понижують температуру початку мартенситного перетворення нижче о °С, і таким чином фіксують структуру аустеніту за кімнатної температури, одержуючи сталь аустенітного класу. 2,12,2,7, Вплив легувальних елементів на перетворення під час відпуску Легувальні елементи внаслідок спотворень кристалічної гратки, викликаних різницею в атомних розмірах компонентів сплаву, сповільняють дифузійні процеси під час відпуску. Вони мало впливають на початкові стадії розпаду мартенситу за низьких температур, але інтенсивно гальмують утворення, а особливо, коагуляцію карбідів під час відпуску. Для одержання однакових механічних властивостей сталі, леговані такими елементами, як Хром, Молібден, Силіцій, порівняно з вуглецевими потрібно відпускати з нагріванням до вищих температур або збільшувати час витримки. 2,12,2,8, Маркування легованих сталей Марки легованих сталей позначають цифрами та літерами, що показують приблизний хімічний склад сталі, наприклад 40Х, 15ХСНД, 20X13 тощо. Основну кількість легованих сталей, що не мають спеціального позначення, виробляють як якісні сталі, у яких допустима масова частка кожної з 153 152
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 75 76 77 78 79 80 81... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |