Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 74 75 76 77 78 79 80... 212 213 214
|
|
|
|
нах. За наявності в сплаві декількох ата ^"-стабілізаторів їх вплив на алотропні перетворення Феруму стає складнішим і не завжди просто сумується. В окремих випадках вплив легування є навіть протилежним тому, який спостерігається у сплавах двох компонентів. Зокрема, одночасне легування двома хімічними елементами Cr+Ni, Сг+Мп, Cr+N, один з яких стабілізує а-фазу (Хром), а другий є ^^стабілізатором (Нікол, Манґан, Нітроґен), розширяє область існування ;^фази. Легувальні елементи сильно впливають на положення критичної температури /4і, що відповідає рівновазі аустеніту з феритом та цементитом (карбідами). Нікол та Манґан знижують цю критичну температуру сталі, а Титан, Молібден, Силіцій, Вольфрам та інші хімічні елементи її підвищують. Легувальні елементи пересувають евтектоїдну точку S та точку граничної розчинності Карбону в аустеніті Е вліво відносно їх положення в діаграмі фазової рівноваги Ре-РезС. Особливо ефективно на положення цих точок впливають Вольфрам, Молібден та Титан. 2,12,2.2. Bttiue легувальних елементів на властивості твердих розчинів на основі заліза Легувальні елементи зміцнюють ферит, слабко впливають на його пластичність (за винятком Силіцію); більшість з них знижують ударну в'язкість. Такий вплив зумовлений спотворенням кристалічної ґратки фериту внаслідок різниці в розмірах атомів розчиненого елементу і Феруму. Найістотніше зміцнюють ферит Силіцій та Манґан. За високої концентрації легувальних елементів підвищується температура переходу з в'язкого стану у крихкий. Тільки Нікол поліпшує конструкційну міцність сталей, підвищуючи ударну в'язкість і знижуючи температуру в'язко-крихкого переходу. Як для легувальних елементів, що утворюють розчини заміщення, так і для тих, що перебувають у розчинах проникнення, за малого їх вмісту можна вважати, що чинна лінійна залежність приросту границі текучості від концентрації (рис. 2.12.2). Вплив хімічних елементів, які утворюють тверді розчини заміщення, на зміцнення є досить незначним, і тому широко застосовувати їх є економічно недоцільно. Елементи, що утворюють розчини проникнення, сильніше зміцнюють ферит, але їх не можна використовувати у великих кількостях через обмежену розчинність. Легувальні елементи, що утворюють як розчини заміщення, так і, особливо, розчини проникнення, негативно впливають на властивості за дії динамічних навантажень. Розчинені елементи можуть опосередковано впливати на показники міцності та в'язкості. Наприклад, вони можуть змінювати співвідношення між кількістю фериту та перліту, подрібнювати зерна фериту за рахунок зниження температури у^а перетворення під час охолодження (Манґан), викликати ефект дисперсійного тверднення (Карбон і Нітроґен) і зв'язувати атоми проникнення (Нітроґен) в хімічні сполуки (Алюміній). Останнє дуже сприяє підвищенню в'язкості сталі. 150 Відповідним чином легувальні елементи підвищують границю міцності ^"-твердого розчину (легованого аустеніту) за нормальних і підвищених температур, але зменшують його пластичність та ударну в'язкість. 300 s 225 н о о tr ^ 'В X е X § 00 150 75 -75 0,5 11,5 2 Вміст елементів, % (мас.) 2,5 Рис, 2.12,2. Вплив легувальних елементів на зміну границі текучості фериту 2.12.2,3. Взаємодія легувальних елементів з Карбоном у сталях Залежно від характеру взаємодії легувальних елементів з Карбоном у сталях їх поділяють на Такі групи: нейтральні, графітизувальні, карбідотвірні. Кобальт нейтральний хімічний елемент. Він не утворює карбідів у сталях, але й не сприяє графітизації. Графітизувальні елементи не утворюють в сталях карбідів і завжди перебувають у твердому розчині із Ферумом. Такими є Силіцій, Нікол, Купрум, Алюміній. Такі легувальні елементи сприяють розкладанню цементиту на ферит та графіт. Карбідотвірними легувальними елементами у сталях є перехідні метали з недобудованою відносно заліза (/-електронною оболонкою: Манґан, Хром, Молібден, Вольфрам, Ніобій, Ванадій, Цирконій, Титан, Тантал тощо. Схильність хімічних елементів до карбідоутворення та термічна стійкість їх карбідів зростають із зменшенням ступеня заповнення електронами (/-оболонки, тобто, чим лівіше від Феруму розташований перехідний метал у періодичній системі елементів, тим більша його хімічна спорідненість з Карбоном, і тим активніше він з ним взаємодіє, утворюючи власні карбіди. Перехідні метали, в яких 151
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 74 75 76 77 78 79 80... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
