Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 68 69 70 71 72 73 74... 212 213 214
|
|
|
|
Відпружувальний відпал застосовують для усунення внутрішніх ливарних, зварювальних, термічних або інших напружень, що можуть спричинити зміну розмірів, жолоблення виробів під час наступної обробки, експлуатації або зберігання. Сталеві вироби відпалюють в широкому температурному інтервалі від 200 до 700 °С (але не вище за Лсі) з наступним повільним охолодженням. Температура відпалу залежить від хімічного складу сталі й причини виникнення напружень. Так, для усунення зварювальних напружень відпружувальний відпал проводять в інтервалі 650...700 °С (рис. 2.11.2). Рис, 2,11,2, Вибір температурних інтервалів операцій термічної обробки сталей за діаграмою фазової рівноваги Fe РєзС: 1 гомогенізуваїьний від-пач; 2 -повніш відпал, повне гартування; З ~ норма-лізувачьний відпач;4 неповний відпач, неповне гартування; 5 рекрис-талізувачьний відпал, від-пружувачьний відпал зварних з 'єднань; 6 високий відпуск; 7 середній відпуск; 8 високий відпуск 0,511,5 Вміст Карбону, % мас. Відпал II роду (або відпал з фазовою перекристалізацією) завдяки фазовим перетворенням під час нагрівання сталі до аустенітного стану, витримування та повільного охолодження формує рівноважну структуру сталі з грубоструктурним перлітом, яка характеризується високою пластичністю, значною ударною в'язкістю, але малою твердістю та невисокою міцністю. Його застосовують як попередню технологічну операцію перед обробленням тиском, різанням, гартуванням й відпуском, а в окремих випадках, як завершальну операцію, наприклад, для великих виливків, малонавантажених деталей машин та механізмів. Різновидами цього відпалу є повний, неповний, ізотермічний, сфероїдизувальний і нормалізаційний відпали. Повний відпал застосовують для доевтектоїдних сталей з метою заміни крихкої грубозернистої структури від попередньої технологічної обробки (лиття, зварювання, гомогенізувального відпалу тощо) на рівноважну дрібнозернисту ферито-перлітну структуру, а також усунення внутрішніх напружень. Це забезпечує високу пластичність і в'язкість сталі, пом'якшення її перед різанням. Вироби нагрівають на 30-50 °С вище від температури Ас, (рис. 2.11.2), витримують при цій температурі та повільно охолоджують разом з піччю в температурному інтервалі перлітного перетворення (рис. 2.11.3, крива охолодження Fi). Для заевтектоїдних сталей повний відпал не використовують, оскільки він спричиняє утворення сітки цементиту вторинного на границях колишніх аустенітних зерен, що окрихчує сталь. 10000 Рис, 2,11,3, Схема термокінетичної діаграми перетворення аустеніту евтектоїдної сталі з кривими охолодження різних операцій термічної обробки: V\ відпал; Vi нормалізація; F3 ізотермічне гартування; V4 гартування; Кр критична швидкість гартування; А аустеніт; П ~ перліт; С сорбіт; Б бейніт; М мартенсит; А^аі аустеніт залишковий; А], Муі, л4 температури відповідно евтектоїдного перетворення, початку і завершення мартенситного перетворення Неповний відпал застосовують переважно для заевтектоїдних сталей, обмежено для доевтектоїдних сталей з метою виправлення крихкої дефектної структури, пом'якшення перед обробкою різанням. Він забезпечує лише часткову перекристалізацію за рахунок нагрівання сталей на 30-50 °С вище від температури Лсі (рис. 2.11.2). Після витримування при цій температурі вироби повільно охолоджують разом з піччю в температурному інтервалі перлітного перетворення (рис. 2.11.3, крива охолодження У,), що забезпечує утворення рівноважної структури (перліту й цементиту вторинного в заевтектоїдних сталях). Супроти повного відпалу неповний відпал економить час та зменшує вартість операції. Різновидом неповного відпалу є сфероїдизувальний відпал, який застосовують переважно для заевтектоїдних інструментальних, підшипникових сталей для поліпшення оброблення деталей різанням і отримання досконалішої структури перед гартуванням. Мета відпалу досягається утворенням в перліті зернистого цементиту внаслідок сфероїдизування пластинчастого цементиту. Проти пластинчастого перліту зернистий має меншу твердість, при наступному 139 138
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 68 69 70 71 72 73 74... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
