Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 67 68 69 70 71 72 73... 212 213 214
|
|
|
|
^Відпуск Час (т) Рис. 2.11.1. Схема режиму послідовних операцій термічної обробки гартування й відпуску Таблиця 2, Умовні позначення температур фазових перетворень у сталях 11.] рівноважної Позначення температури перетворення А, А, А, нагрівання Ас, охолодження Аг, Аг, Фазове перетворення Евтектоїдне перетворення перліт аустеніт Алотропне перетворення ферит ^ аустеніт Лінія діаграми Ре-РезС PSK GS Розчинення ^ виділення цементиту вторинного SE Швидкість нагрівання, що визначається температурою t„ і часом Т„ нагрівання, залежить від ваги садки, розмірів, форми й способу укладання деталей у печі, типу нагрівального середовища, температури нагрівання, хімічного складу сталі тощо. При нагріванні не варто перевищувати допустимі швидкості нагрівання, щоб не спричинити значних внутрішніх напружень, які можуть зумовити деформування деталей чи навіть утворення тріщин. Що вищий вміст Карбону і легувальних елементів (менша теплопровідність сталі), складніша форма й більший переріз деталі, то менша допустима швидкість нагрівання. Витримування при заданій температурі нагрівання повинно забезпечити наскрізне прогрівання деталі й завершення фазових перетворень. Тривалість витримування залежить від хімічного складу сталі, форми й розмірів виробу, 136 способу розміщення виробу в печі, нагрівального середовища, температури нагрівання тощо. Швидкість охолодження, що визначається температурою нагрівання Ґ„ і часом охолодження Тох залежить від виду термообробки, хімічного складу сталі, форми та розмірів деталі й регулюється вибором охолоджувального середовища. За зменшенням охолоджувальної здатності (швидкості охолодження) основні охолоджувальні середовища розташовуються в такій послідовності: водні розчини солей, лугів циркулююча вода спокійна вода -оливи індустріальні повітря. Найменшу швидкість охолодження забезпечує охолодження деталей разом з піччю. Отже, добираючи певні параметри режиму, виконують різноманітні операції термічної обробки, забезпечуючи потрібний комплекс властивостей виробів відповідно до експлуатаційних вимог. До основних технологічних операцій термічної обробки сталей належать відпал, гартування, відпуск. Z77.2.2. Відпал Відпал це операція термічної обробки, яка полягає в нагріванні металів і сплавів до певної температури, витримуванні при цій температурі та повільному охолодженні з метою наближення структури до рівноважного стану. Залежно від ролі фазових перетворень в технологічному процесі розрізняють операції відпалу І роду та відпалу II роду. Відпал І роду частково або повністю усуває відхилення від рівноважного стану сплаву, що виникло внаслідок попередньої технологічної обробки -лиття, зварювання, обробки тиском тощо. Фазові перетворення під час такого відпалу не відіграють істотної ролі, як у випадку гомогенізувального відпалу, або не відбуваються взагалі, як під час рекристалізувального чи відпружувального відпалів. Гомогенізувальний (дифузійний) відпал застосовується для зменшення неоднорідності хімічного складу зливків і великих виливків з вуглецевих і легованих сталей. Зумовленої дендритною ліквацією, мікросегрегацією. Вироби нагрівають до високої температури 1100 1200 °С {рис. 2.11.2), що забезпечує високу швидкість дифузії, тривалий час (10-20 год) витримують при цій температурі для дифузійного вирівнювання хімічного складу і повільно охолоджують разом з піччю. Недоліком цього відпалу є утворення в сталі грубозернистої структури, для усунення якої потрібно провести відпал II роду на дрібне зерно. Рекристалізувальний відпал застосовують найчастіше між операціями холодної обробки тиском для відновлення пластичності металів та сплавів, втраченої внаслідок наклепу після холодного пластичного деформування. Здеформовані на холодно сталеві вироби, напівфабрикати нагрівають до 650 -700 X {рис. 2.11.2), тобто вище від температури рекристалізації сталі, витримують при цій температурі до завершення рекристалізації та охолоджують з довільною швидкістю. 137
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 67 68 69 70 71 72 73... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
