Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 47 48 49 50 51 52 53... 212 213 214
|
|
|
|
Шліфування. Шліфують вручну або механічно на верстатах шліфувальним папером, який розрізняють за: -величиною часточок абразиву (від 150 до 10 мкм); -матеріалом абразиву: Силіцію карбід (карборунд), Алюмінію оксид (корунд), кварц, алмаз: -матеріалом основи: папір, тканина. Шліфування розпочинають на папері з грубозернистим абразивом і, поступово зменшуючи розмір часточок абразиву, завершують шліфування на дрібнозернистому папері. Щоразу зі зміною паперу зразок протирають чи промивають, змінюють напрямок шліфування на 45...90 і шліфують до зникнення рисок від шліфування на попередньому папері. Ручне шліфування виконують на шліфувальному папері, покладеному на рівну поверхню, рівномірно притискаючи зразок до шліфувального паперу під час робочого руху від себе. Механічне ииііфування здійснюється автоматично на спеціальних шліфувальних машинах, на обертових дисках яких закріпляють шліфувальний папір. До паперу, що обертається, притискаються закріплені в затискачах зразки, які також можуть здійснювати рух за певною траєкторією. Полірування. Полірування ліквідує риски від шліфування на дрібнозернистому папері й робить поверхню мікрошліфа дзеркальною. Як полірувальні матеріали використовують водні суспензії або пасти абразивних дисперсних порошків (алмазу, оксидів Хрому, Алюмінію, Феруму). Для одержання дзеркальної поверхні мікрошліфа достатньо використати полірувальний матеріал кількох розмірів зернистості, завершуючи полірування порошками розміром 1...3 мкм. Найпоширенішими видами є механічне й електролітичне полірування. Механічне полірування виконують на полірувальних верстатах з обертовими дисками, покритими тонким сукном, оксамитом чи цупким папером, на які наносять полірувальні матеріали. Під час ручного чи автоматичного полірування прошліфований зразок злегка притискають до диска, що обертається. Полірування завершують після усунення всіх рисок і одержання дзеркальної поверхні промиванням водою, спиртом і просушуванням мікрошліфа. Електролітичне полірування виконується у ванні з електролітом. Зразок, як анод, і катод з корозієтривкої сталі занурюють в електроліт та вмикають в електричне коло постійного струму. Під час електролізу відбувається анодне розчинення виступів на шліфованій поверхні зразка, що забезпечує полірування. Ефективність полірування різних сплавів забезпечується оптимальним вибором складу й температури електроліту, густини струму. На відміну від механічного електролітичне полірування менш тривале й не викликає поверхневого наклепу, який спотворює структуру. Травлення. Спостереження полірованої поверхні мікрошліфа в світлому полі мікроскопа не виявляє жодних елементів та складників структури, окрім неметалевих виділень та порушень суцільності матеріалу (тріщини, поруватість тощо). Відбивальна здатність неметалевих сполук оксидів, нітридів, сульфідів, силікатів та інших сполук значно менша, ніж відбивальна здатність металів. Тому в полі зору мікроскопа вони завжди темніші. їх розрізняють за формою, розмірами, розташуванням, забарвленням. 96 Для виявлення мікро структурних ознак, невидимих під мікроскопом на полірованій поверхні, застосовується хімічне чи електролітичне травлення. Для хімічного травлення поліровану поверхню мікрошліфа занурюють у відповідний хімічний реактив (травник) і витримують в ньому протягом певного часу (до потьмяніння й втрати блиску). Як реактиви для травлення використовують водні чи спиртові розчини кислот, солей, лугів, у табл. 2.7.1 наведені найчастіше вживані хімічні реактиви для травлення різних груп металів та сплавів. Таблиця 2.7.1 Поширені реактиви для травлення Реактив Призначення назва склад Ржешотар-ського, нітал 1...5 мл нітратної кислоти 100 мл етилового спирту Для вуглецевих і малолегованих сталей, чавунів, олова та його сплавів Муракамі 10 г Калію гексаціаноферату (червона кров'яна сіль) 10 г Калію гідроксиду, 100 мл дистильованої води Для високолегованих сталей, виявлення карбідів у швидкорізальних сталях Водний розчин фторидної кислоти 0,5...2 мл фторидної (плавикової) кислоти до 100 мл дистильованої води Для алюмінієвих, титанових, берилієвих сплавів Кролля 1 ...3 мл фторидної (плавикової) кислоти 2.. .6 мл нітратної кислоти до 100 мл дистильованої води Для титанових сплавів Водний розчин Феруму хлориду 10 г Феруму хлориду 25 мл хлоридної кислоти 100 мл дистильованої води Для міді, латуней, бронз Процес травлення полягає в різній інтенсивності розчинення й взаємодії окремих структурних складників з травником. Різні структурні ділянки відрізняються за електродними потенціалами. Ділянки з більшими електродними потенціалами стають катодами відносно сусідніх анодних ділянок з меншими електродними потенціалами. Аноди в цих мікрогальванічних парах в середовищі електроліту, яким є травник, розчиняються, утворюючи відповідний рельєф на поверхні (рис. 2.7.3). Після травлення мікрошліф промивають водою, спиртом і просушують. Електролітичне травлення виконують так само, як і електролітичне полірування, тільки за іншими режимами. Травлення змінює контраст окремих зерен, виявляє границі зерен, двійників, різні фази внаслідок створення характерного рельєфу. Нерівності поверхні розсіюють світлові промені, виводячи їх за межі оптичної системи 97
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 47 48 49 50 51 52 53... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
