Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник






Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник

Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .



Страницы: 1 2 3... 188 189 190 191 192 193 194... 212 213 214
 

6.10. ЕЛЕМЕНТИ ТА ГЕОМЕТРІЯ СПІРАЛЬНОГО СВЕРДЛА 6.10.1. Мета роботи Вивчити частини, елементи, координатні площини та кути спірального свердла; засвоїти будову універсального кутоміра, а також методику вимірювання кутів свердла; виміряти розміри й кути свердла та подати у звіті отримані результати. 6.10.2. Теоретичні основи б. 10.2.3, Загальні положення Свердло використовують для обробки отворів у суцільному матеріалі. За конструкцією свердла поділяють на спіральні, центрові та спеціальні. Найпоширенішими є спіральні свердла, діаметр яких змінюється в межах від 0.1 до 80 мм. Спіральне свердло складається з робочої частини /§ (рис. 6.10.1), шийки /з і хвостовика 4. Своєю чергою робоча частина має різальну /, і напрямну її частини. Різальна частина за допомогою двох різальних вістрів обробляє заготовку. Напрямна частина сприяє точному переміщенню свердла в оброблюваному отворі. Хвостовик конічної форми призначений для закріплювання свердла в отворі шпинделя; хвостовик циліндричної форми для закріплювання свердла в спеціальному затискному прштроіпатроні. Лапка /4 запобігає прокручуванню свердла в отворі шпинделя. 4 ^4 Рис, 6,10,1, Спіральне свердло та його частини: /, різальна і її напрямна частини; /з шийка; /4 лапка; /§ робоча частина; 4 хвостовик; L загальна довжина свердла 6.10,2.2, Елементи та геометрія спірального свердла Робоча частина свердла складається із таких елементів: передня З ірис.6.10.2) і задня У поверхні, головне різальне ребро 4, поперечне ребро 5 і стрічка 2. Передня поверхня Ау гвинтовий рівчак, по якому сходить стружка. Задня поверхня Аа повернута до поверхні різання. Спіральне свердло має дві передні й дві задні поверхні. Головним різальним ребром К називається лінія перетину передньої і задньої поверхонь, а лінія перетину задніх поверхонь є поперечним ребром. На напрямній частині свердла залишають дві вузькі стрічки, відстань між якими визначає діаметр свердла. Щоб знизити тертя між напрямною частиною свердла та стінкою отвору, величина діаметра свердла зменшується у напрямку від різальної частини до хвостовика Рис. 6.10.2. Елементи, координатні площини та кути спірального свердла: 1 задня поверхня А,,; 2 стрічка; З передня поверхня Ау; 4 головне різальне ребро К; 5 поперечне ребро; Pj головна січна площина; Р„с статична площина різання; А точка на головному різальному ребрі; 2(р кут при вершині свердла; у, передній і а,. задній кути; yj кут нахилу поперечного ребра; 0) кут нахилу гвинтового рівчака Взаємне розташування у просторі елементів свердла визначається його кутами. Під час вимірювання кутів свердла використовують координатні площини (статична площина різання, головна січна площина), а також площину, перпендиі^улярну до осі свердла. Статична площина різання Р„с проходить через головне різальне ребро дотично до поверхні головного руху, тобто до поверхні, утвореної різальним ребром свердла, якому наданий тільки головний рух різання. Головна січна площина Рг проведена перпендикулярно до головного різального ребра. Геометрію спірального свердла в статиці визначають: кут при вершині свердла, передній і задній кути, кут нахилу поперечного ребра і кут нахилу гвинтового рівчака. Кут при вершині свердла 2(р вимірюють між головними різальними ребрами. Свердла, призначені для обробки сталі й чавуну середньої твердості, мають величину 2(р = 116... 118°. Під час свердління м'яких металів цей кут зменшують до 80...90°, а під час свердління твердих металів його збільшують до 130...140°. Передній кут в розглядуваній точці А вимірюють у головній січній площині. Він утворений дотичною, проведеною через точку л до передньої поверхні, і лінією, що проходить через цю точку перпендикулярно до статичної площини різання. Максимальна величина переднього кута на периферії свердла дорівнює 25...30°, а з наближенням точки А до поперечного ребра значення у^ поступово зменшується до нуля і далі набуває від'ємного значення. Задній кут також вимірюють у головній січній площині. Кут утворюється дотичною до задньої поверхні, проведеною через точку у4, і статичною площиною різання. Мінімальне значення заднього кута на периферії свердла становить 8... 10°, а максимальне його значення близько осі свердла 20...26°. Кут нахилу поперечного ребра у/ лежить у площині, нормальній до осі свердла, і утворюється проекціями головного різального і поперечного ребер на цю площину. Величина кута щ змінюється в межах 50...55°. 379 378
rss
Карта
 






Страницы: 1 2 3... 188 189 190 191 192 193 194... 212 213 214

Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу


каталог книг
Расчеты тепловых процессов при сварке
Сборка и сварка корпусов судов
Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Модифицирование и легирование поверхности лазерными, ионными и электронными пучками
Металловедение пайки
Теорія зварювальних процесів. Дослідження фізико-хімічних і металургійних процесів та здатності металів до зварювання

rss
Карта