Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 15 16 17 18 19 20 21... 212 213 214
|
|
|
|
редній частині й на границях робочої довжини) з похибкою не більшою за ±0,5 %. За sq приймають найменше з отриманих на основі вимірювань значення. Форма й розміри головок й перехідних частин зразків визначаються способом кріплення їх у затискачах машини. Спосіб кріплення повинен запобігати проковзуванню зразків у затискачах, деформації головок, руйнуванню в місцях переходу від робочої частини до головки. Випробування проводять за температури 20^_\1 °С на розривних машинах різних типів, що мають механізми навантаження зразка, передачі зусилля розтягання, центрування зразка, вимірювання зусилля й деформації, а також прилад для запису діаграми розтягання. У машинах з механічним приводом (рис 2.1.3) деформування зразка здійснюється за допомогою Гвинтової передачі. Максимальне зусилля, яке вони можуть створювати, не перевищує 0,1 МН. У машинах з гідравлічним приводом, розрахованих на максимальні зусилля до 1 МН, рухомий затискач переміщається від штока поршня гідравлічного циліндра. Ці машини мають той недолік, що в них важко забезпечити постійну швидкість деформування зразка (при збільшенні опору зразка пластичній деформації зростає тиск оливи в робочому циліндрі й вона просочується в проміжок між поршнем і стінкою циліндра, що зменшує швидкість деформування). -і ©♦о О. О О О ґ Рис. 2.1.3. Схема розривної машини Р-0у5 (максимсиь-не розтягальне зусилля 5кН): 1 пульт керування; 2 -прилад запису діаграми розтягання; З прилад реєстрації швидкості розтягання; 4 шкала навантаження, 5 шкача деформації; 6 нерухомий затискач; 7 -гвинтовий механізм пересування поперечника; 8 рухомий затискач; 9 поперечник; 10механічний привід від електродвигуна Щоб зменшити ексцентричність прикладеного до зразка через затискачі навантаження, застосовують самоцентрівні кульові опори або спеціальні аксіа-тори. Зусилля розтягання виміряються зрівноважуванням прикладеної сили рухомим вантажем або маятниковим важелем, який зі зростанням зусилля відхиляється від рівноважного вертикального положення на певний кут, гідравліч 32 ним силовимірювачем (месдозою), торсійним силовимірювачем за допомогою пружини, яка працює на скручування, а також тензорезисторними силовимірю-вачами. Важільні та маятникові силовимірювачі внаслідок їх високої інерційності успішно застосовують лише при швидкості деформування до 20...40 мм/хв і плавній зміні сили опору зразка деформації, оскільки маятник коливається при різкій зміні зусилля. Менш інерційні гідравлічні й торсійні динамометри застосовують в гідравлічних машинах. Та найбільшого поширення набули тензоре-зисторні динамометри завдяки їх надійності, компактності, високій точності. Для регулювання швидкості деформування машини з механічним приводом оснащують двигуном постійного струму, який живиться від тиристорного перетворювача змінного струму в постійний. Тиристорний перетворювач має високі швидкодію, коефіцієнт корисної дії й надійно регулює швидкість обертання вала двигуна. Усі машини мають пристрої запису первинної діаграми розтягання. Рух пера самописця по діаграмній стрічці відтворює зміну навантаження, а рух стрічки зумовлений обертанням діаграмного барабана (у більшості машин відповідно до швидкості руху рухомого затискача машини). А це означає, що видовження зразка приймається рівним переміщенню цього затискача. Проте, величина переміщення затискача складається не тільки з деформації зразка на розрахунковій довжині, але й з пружної деформації всіх частин машини, що передають навантаження на зразок. Що менша ця "зайва" деформаціій, то більша жорсткість машини, а, отже, точність визначення характеристик механічних властивостей. 2.1.2.5. Визначення характеристик міцності Щоб унезалежнитися від розмірів та форми тіла (виробу) для характеристики міцності матеріалу використовуються напруження питомі навантаження, що припадають на одиницю площі перерізу тіла. Вони визначаються відношенням сили (навантаження) до площі перерізу тіла, на який вона діє. їх розмірність у Міжнародній системі одиниць паскаль (1 Па = 1 Н/м"); для зручності користуються мегапаскалями (1 МПа= 10^ Па). Напруження як функція не тільки сили, але й площі в різних перерізах тіла буде різним. Переважно сила не перпендикулярна до площини, на яку вона діє. Тоді її, як будь-який вектор, можна розкласти на дві складові: нормальну та дотичну. Відповідно за цими складовими визначають: -нормальні напруження сг, що діють перпендикулярно до площини перерізу тіла і викликають пружну деформацію; -дотичні напруження т, що діють у площині перерізу тіла і викликають пластичну деформацію. Залежно від способу визначення розрізняють дійсні та умовні напруження. Відомо, що внаслідок деформації зразка змінюється величина його перерізу. Дійсні напруження визначають відношенням сили до площі перерізу в момент деформації, умовні — відносять до початкової площі перерізу sq (до початку навантаження), не враховуючи її зміни під час деформації. І хоча фізичний 33
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 15 16 17 18 19 20 21... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
