Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 139 140 141 142 143 144 145... 212 213 214
|
|
|
|
т Характерну структуру має зварний шов, одержаний двоабо багатошаровим наплавленням присадного матеріалу. Грубозерниста структура литого металу нижнього шару при наплавленні на нього верхнього шару внаслідок фазової перекристалізації (нормалізації) замінюється на дрібнозернисту. У верхньому шарі утворюється грубозерниста лита структура. 5.2.2.1,3. Мікроструктура зони термічного впливу Зоною термічного впливу (ЗТВ) називають ту частину основного металу поблизу зварного шва, в якій під дією нагрівання від розплавленого металу зварювальної ванни змінюється структура й властивості. Структура й розміри ЗТВ залежать від виду і режимів зварювання. Найменші розміри ця зона має при значному температурному градієнті (перепаді температур), коли використовуються потужні джерела нагрівання (електродугове, лазерне зварювання). Так, в умовах газового зварювання розміри ЗТВ сягають 25 мм і більше, електродугового зварювання електродом з якісним покриттям (обмазкою) розмір може змінюватися від 4 до 6 мм, електродугового зварювання голим електродом не перевищує 2,5 мм, лазерного зварювання ЗТВ практично відсутня. Термічна дія на метал у ЗТВ під час зварювання має низку особливостей порівняно зі звичайною термічною обробкою сталей: -висока швидкість нагрівання, що може сягати сотень градусів за секунду, викликає істотне підвищення температур фазових перетворень Ас^ і Ас2\ -короткочасність перебування сталі в аустенітному стані (від часток до десятків секунд) зумовлює значну фізико-хімічну неоднорідність структури; -неодинакові температури нагрівання різних ділянок ЗТВ (в інтервалі від температури плавлення до кімнатної температури); -різні швидкості охолодження залежно від умов зварювання, товщини, теплопровідності металу тощо. Залежно від температури нагрівання розрізняють наступні ділянки ЗТВ {рис.5.2.іу -ділянка часткового розплавлення 1-2. її ширина незначна (до 0,5 мм). Частина зерен і приграничні ділянки інших зерен розплавляються. Збільшується величина зерен та посилюється хімічна неоднорідність; -ділянка перегрівання 2-3, ширина якої може сягати від З до 5 мм. Високі температури нагрівання зумовлюють значний ріст зерен аустеніту. Можливе утворення структури Відманштетта, яка характеризується грубими пластинчастими виділеннями фериту, що перерізають перлітні колонії. Така груба структура зумовлює підвищену крихкість металу, що може спричинити зародження й поширення тріщин на ділянці перегрівання; -ділянка нормапізації 3-4, шириною від 0,2 до 5 мм. Короткочасне нагрівання в інтервалі температур від Ас\ до /ІСз+ (100... 150) °С сприяє утворенню дрібного аустенітного зерна, внаслідок чого під час наступного охолодження утворюється дрібнозерниста ферито-перлітна структура, що володіє добрим поєднанням міцності та ударної в'язкості; -ділянка неповної перекристалізації 4-5, шириною від 0,1 до 5 мм. Під час нагрівання до температури в інтервалі від Az\ до /ІСз утворюється аустеніт і 280 зберігається певна частина неперетвореного фериту. Після охолодження з аустеніту утворюється дрібна ферито-перлітна структура й залишаються грубші зерна неперетвореного фериту. Така неоднорідність структури дещо погіршує механічні властивості цієї ділянки; 0,772,1 Рис. 5.2.1. Схема мікроструктури зварного з'єднання і розподіл температури в його зонах відповідно до спрощеної діаграми фазової рівноваги Fe-C ділянка рекристалізації, шириною від 0,1 до 5 мм. Існує лише у наклепа-ній сталі. Витягнуті, здеформовані під час холодної обробки тиском зерна внаслідок рекристалізації в інтервалі температур від 450 °С до Ас\ заміняються рів-ноосними дрібними зернами основної структури. Розглянута схема структури ЗТВ (рис.5.2.1) умовна, оскільки не враховує впливу високих швидкостей нагрівання й охолодження на температури й механізми фазових перетворень у сталях. Так, після зварювання середньовуглецевих або легованих сталей, критична швидкість гартування яких менша, ніж мало-вуглецевих, у ЗТВ можуть утворюватися структури гартування (мартенсит, троостит, бейніт). Ці структури, особливо мартенсит, володіють підвищеною крихкістю, що може спричинити появу тріщин у ЗТВ. Щоб запобігти цьому, метал перед зварюванням підігрівають, зварюють у закритих приміщеннях, уникаючи несприятливої дії кліматичних умов. До структурних дефектів зварних з'єднань зараховують грубозернистість, структуру Відманштетта, нерівномірність величини зерен, різкі переходи мік 281
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 139 140 141 142 143 144 145... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |