Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч.посібник
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 135 136 137 138 139 140 141... 212 213 214
|
|
|
|
5.1.2.4, Електроди Для електродугового зварювання застосовують два типи електродів: -неплавкі електроди (вугляні, графітові, вольфрамові); -плавкі електроди. Переважно використовують плавкі електроди. Електроди для зварювання сталей виготовляють із сталевого зварювального дроту різних марок низьковуглецевої, легованої і високолегованої сталей. Ці сталі мають обмежену кількість Карбону, Сульфуру та Фосфору. Діаметр електродного сталевого дроту коливається в межах від 1,6 до 12 мм, а довжина від 150 до 450 мм. На поверхню електрода наносять захисні покриття товщиною 0,5... З мм, до складу яких входять такі речовини: іонізувальні, шлакоутворювальні, газоутворю-вальні, дезоксидувальні, легувальні та зв'язувальні. Іонізувальні речовини (мармур СаСОз, поташ К2СО3, вуглекислий барій ВаСОз) містять у собі лужні й лужноземельні метали, які полегшують іонізацію дугового проміжку. Шлакоутворювальні речовини (польовий шпат, мармур, марганцева руда, рутил тіо2 та ін.) служать для захисту рідкого металу від шкідливої дії кисню і азоту повітря. Під час горіння дуги покриття розплавляється, утворюючи шлак, який покриває краплі металу електрода і поверхню зварювальної ванни. Після охолодження шов механічно очищають від затверділого шлаку. Газоутворювальні речовини (деревне борошно, електродна целюлоза) розкладаючись утворюють гази у вигляді оксиду вуглецю і водню, які служать захисною і відновлювальною атмосферою в зоні розплавленого металу. Дезоксидувальні речовини (феромарганець, феросиліцій, феротитан, алюміній) переходять з покриття у зварювальну ванну, відновлюють там оксиди Феруму утворюючи нерозчинні в рідкому металі оксиди Мангану, Силіцію, Титану або Алюмінію, які спливають на поверхню металу й переходять у шлак. Нагадаємо, що оксиди Феруму добре розчиняються в металі шва. Легувальні речовини (хром, молібден, ванадій, титан та інші) компенсують втрати електродного дроту й основного металу від вигорання а нерідко змінюють хімічний склад, структуру та механічні властивості зварного шва в потрібному напрямку. Зв'язувальна речовина (переважно рідке натрійове скло) з'єднує між собою крупинки покрить і міцно утримує їх на поверхні електродного дроту. 5,1,2,5, Режим зварювання режимом зварювання називають сукупність факторів, що визначають умови процесу зварювання. Самі фактори є параметрами режиму зварювання. Головними параметрами електродугового зварювання є діаметр електрода, сила зварювального струму, довжина дуги і швидкість зварювання. діаметр електрода d орієнтовно вибирають залежно від товщини t зварюваного металу за формулою 272 d=-^\ 2 MM. (5.1.1) У випадку двостороннього зварювання величиною t вважають половину товщини зварюваного металу. сила зварювального струму залежить від діаметра електрода, типу зварного з'єднання, виду покриття електрода та інших факторів. Величину сили струму для діаметрів електродів в межах 3...6 мм під час зварювання маловуглецевих сталей визначають за формулою /з = (30...60)(/ А довжину дуги /,) знаходять як /а = (0,5...1,1)-^ мм. (5.1.2) (5.1.3) Що коротша довжина дуги, то стійкіша дуга й вища якість шва, тому що рідкий метал проходить менший шлях від електрода до ванни і менше взаємодіє з атмосферою. 5.1,3,6, Типи зварних з 'єднань типи зварних з'єднань залежать від конструкції виробу й товщини зварюваного металу. Головними типами зварних з'єднань є стикові (рис. 5.1.3, а), внакладку (рис. 5.1.3, б), таврові (рис. 5.1.3, в) і кутові (рис.5.1.3, г). Рис,5.1,3, Головні типи зварних з'єднань (а -г) і форма поперечних перерізів країв заготовок (д -ж): а стикові; б внакладку; в таврові та г кутові з 'єднання; д У-подібна форма країв заготовок; е ІІ-подібна; ж -Х-подібна форма стикове з'єднання (рис. 5.1.3, а) зварне з'єднання двох заготовок торцевими поверхнями. Якщо товщина заготовок від 1 до 5 мм, шов виконують переважно з одного боку і рідше з двох боків без попередньої обробки скісних країв, залишивши між заготовками невеликий зазор. Якщо товщина листа становить від З до 60 мм, то краям заготовок надають F-подібну форму (рис. 5.1.3, д), якщо товщина від 15 до 100 мм (у-подібну (рис. 5.1.3, е), якщо товщина заготовки від 8 до 120 мм Х-подібну (рис. 5.1.3,ж) форми. Форма оброблених країв повинна забезпечити вільне маніпулювання електродом і можливо менший об'єм шва. Якщо краї vy-подібні, то 273
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 135 136 137 138 139 140 141... 212 213 214
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
