Технологія електродугового зварювання
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 218 219 220 221 222 223 224... 255 256 257
|
|
|
|
22.10. ГАЛОЇДНИЙ МЕТОД При даному методі наявність суцільних дефектів установлюють за допомогою галоїдного течошукача. Розрізняють два способи галоїдного контролю: вакуумування і спосіб щупа. Відповідно до цього галоїдні течошукачі мають два типи датчиків: атмосферний, вакуумний. Атмосферний датчик складається з платинового аноду — емітера та колектора. Анод — це керамічний стержень, на який намотано спіраль; він поміщений усередину трубчатого колектора. Проміжок між колектором і емітером заповнений атмосферним повітрям. У вакуумному датчику цей проміжок вакуумується, а сам датчик додатково комплектується інжектором. При контролі способом щупа з контрольованого виробу, який попередньо перевірили радіаційним чи акустичним методом, гідро-випробуванням на міцність, відкачують повітря і заповнюють контрольним газом, наприклад, фреоном. Потім тиск фреону доводять до випробувального і переміщують щуп датчика галоїдного течошукача по поверхні зварних з'єднань. При наявності течей фреон просочується через них назовні й засмоктується в трубку датчика вентилятором, який у ньому є. При роботі течошукача платиновий емітер нагрівається до температури 800-900°С, випускає позитивні іони, які під дією прикладеної між анодом і колектором напруги 200-250 В переміщуються на від'ємно заряджений колектор. Виникає іонний струм. Іони галоїдного газу мають високий від'ємний потенціал.. Потрапляючи у проміжок між емітером і колектором, вони посилюють іонний струм, який реєструється приладом із стрілкою і звуковим індикатором — телефоном. Вплив іонів галоїдів посилюється, якщо на емітері є лужні елементи. Таку ж дію має й кисень, який при роботі у вакуумі подають у трубку щупа за допомогою інжектора. При вакуумному способі з'єднання з одного боку обдувають контрольним газом, з іншого перевіряють вакуумним датчиком. У якості контрольних газів використовують хлористий вуглець, фреон та інші галоїди в чистому вигляді або в суміші з повітрям, азотом. Найчастіше використовують фреон, тому що він неотруйний і дешевий. 22.11. КОНТРОЛЬ КАПІЛЯРНИМ МЕТОДОМ Капілярний метод контролю використовують для виявлення поверхневих дефектів зварних з'єднань (мікротріщин і тріщин), які виходять на поверхню виробу; дрібних поверхневих пор і вузьких непроварів, які важко виявити при зовнішньому огляді. Цей метод особливо важливий для контролю відповідальних зварних з'єднань аустенітних, нержавіючих, жароміцних і жаро 440 стійких сталей, алюмінію, латуні, властивості яких обмежують можливості використання інших методів контролю. Розміри поверхневих дефектів — мікроскопічне розкриття і макроскопічна протяжність, надають їм властивостей капілярів. Тому й метод контролю, якими виявляються ці дефекти, називають капілярними. Розрізняють три методи капілярного контролю: люмінесцентний, метод фарб (кольоровий) і люмінісцентно-кольоровий. В основі капілярної дефектоскопії лежить зміна контрастності зображення поверхневих дефектів і фону, на якому вони виявляються, за допомогою спеціальних світлоі кольороконтрастних індикаторних рідин — пенетрантів. їх наносять на попередньо очищену поверхню шва, витримують деякий час, видаляють надлишок рідини і наносять проявляючу суміш. Індикаторна рідина, що залишилася в дефектах, утворює на фоні проявника рисунок, за яким роблять висновок про наявність дефекту (рис. 22.15). Пєнєтрант Проявляюча суміш Г£П гМ 3 Рис. 22.15. Основні етапи контролю капілярними методами: 1 — очищення від забруднень; 2 — нанесення пенетрантів; З — видалення пенетранту з поверхні; 4 — нанесення проявляючої суміші; 5 — виявлення дефектів При люмінісцентному методі контролю до складу індикаторних рідин вводять спеціальні речовини, які при подальшому освітленні чи опроміненні ультрафіолетовими променями самі стають джерелом випромінювання. Контроль полягає в очищанні поверхні від забруднень, нанесенні індикаторної рідини, витримуванні, видаленні надлишку рідини з поверхні виробу, сушінні підігрітим повітрям до 50-60°С, нанесенні проявляючої суміші і виявленні дефектів шляхом огляду в ультрафіолетових променях або при природному освітленні. Найпоширеніші індикаторні рідини — пенетранти, які одержують на основі гасу: №1. Гасу — 64, 5, норіолу — 25, бензину — 10 і 0, 5 емульгатору ОП-10(абоОП-7); №2. Гасу — 84,5, авіаційного масла — 15 і 0,5 емульгатору ОП-10 (або ОП7); №3. Гасу — 50, бензину — 25, трансформаторного масла — 24,97 і 0, 03 зелено-золотистого дефектолю. 441
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 218 219 220 221 222 223 224... 255 256 257
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
