Технологія електродугового зварювання
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 208 209 210 211 212 213 214... 255 256 257
|
|
|
|
21.7.1. Плазмове різання із застосуванням води замість захисного газу Розроблені сучасні установки для плазмового різання, в яких замість азоту і повітря використовують водопровідну воду. Вода подається між ріжучим соплом для захисного газу і попадає в дугу у вигляді аерозольного туману, а потім під впливом електричного струму і високої температури розкладається на водень і кисень (рис. 21.4). Водень діє як відновний газ, який запобігає окисненню поверхні різа. Таким чином одержують чисту, без подальшої обробки поверхню кромок під заварювання. Налагодження такої плазмової установки просте, тому що швидкість різання і відстань від ріжучого сопла до виробу встановити легше, ніж в апаратах для різання в захисних газах. Новий спосіб рекомендують використовувати для різання високоякісної сталі та алюмінію товщиною від 3 до ЗО мм. Перевагою є висока економічність і екологічна чистота. Основні параметри плазмового різання залежно від захисного середовища плазмової дуги наведено в табл. 21.15, режими лазерного різання матеріалів — в табл. 21.16. Рис. 21.4. Плазмове різання із застосуванням води замість захисного газу: / — плазмовий електрод; 2 — плазмоутворюю-чий газ (азот); 3 — ріжуче сопло; 4 — сопло захисного газу; 5— плазмоутворюючий газ плазми; 6 — вода в якості захисного газу; 7 — деталь; 8 — чисті зварювані поверхні Таблиця 21.15 Параметри плазмового різання залежно від захисного середовища плазмової дуги Захисне середовище Витрати захисного середовища, л/год Плазмоутворюючий газ Витрати плазмо-утворюючого газу, л /год Товщина різа, мм Струм, А Швидкість різання, м/хв Азот 4860 Ar+N 2160 12 150 1,02 Азот 6750 Ar+N 3510 19 300 1,02 Вода ЗО N 1970 12 150 1,27 Вода ЗО N 3510 19 300 1,27 420 Таблиця 21.16 Режими лазерного різання матеріалів Потужність, кВт Матеріал 0,2 0,85 товщина, мм ширина розрізу, мм різальний газ швидкість різання, м/год товщина, мм різальний газ швидкість різання, м/год Вуглецева 1 0,1 о2 180 2,2 о2 105 сталь 3 0,2 о2 ЗО 2,2 о2 105 Корозієстійка 1 0,1 о2 90 9 о2 22 сталь 1 0,1 02 90 5 о2 45 1 0,1 02 90 3 о2 45 Сплави 2 0,2 02 1080 5 ' 02 200 титану 10 1,5 о2 170 5 о2 200 40 3,5 о2 ЗО 5 о2 200 Органічне 3 0,4 N2 270 32 Аг 18 скло 10 0,7 N2 50 32 Аг 18 Дерево 18 0,7 N2 12 5 Аг 220 18 0,7 N2 12 14 Аг 90 Кераміка — 6,5 Аг 40 21.8. ЕЛЕКТРОННО-ПРОМЕНЕВЕ СВЕРДЛІННЯ ОТВОРІВ Електронно-променеве свердління отворів вперше було застосоване в 1938 р. М. фон Ардене (Німеччина). З 1960 р. почалося широке промислове використання установок для електронно-променевого свердління. Такі установки складаються з електронної гармати і джерела живлення, вакуумної камери (де й здійснюється свердління), системи відкачування повітря із камери, а також системи спостереження та керування. Свердління отворів електронним променем є імпульсним, динамічним процесом. Утворення отворів проходить за рахунок інтенсивного кипіння металу, розплавленого електронним променем, і викидання розплавленого металу реакцією віддачі при випаровуванні. Електронний промінь повинен мати різко окреслену форму і діаметр 0,01-0,2 мм при напрузі 60-150 кВ (густина потужності 107-109 Вт/см2). 421
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 208 209 210 211 212 213 214... 255 256 257
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
