Технологія електродугового зварювання
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 136 137 138 139 140 141 142... 255 256 257
|
|
|
|
зварюваності та експлуатаційних вимог. Наприклад, при зварюванні кислотостійкої хромонікелевої сталі 12Х18Н10Т для запобігання утворенню гарячих тріщин і міжкристалічної корозії використовують електроди типу 3-04Х20Н9 (марка ЦЛ-11) та 3-02Х19Н9Б (марка ОЗЛ-7). Зварювання в захисних (інертних) газах виконують неплавкими і плавкими електродами. Зварювання плавкими електродами виконують в аргоні, а також у суміші аргону з гелієм. Використовуються також суміші аргону з киснем і вуглекислим газом. В окремих випадках допускається зварювання у вуглекислому газі при відсутності небезпеки міжкристалічної корозії. Зварювання плавким електродом проводять на струмах, які забезпечують струминне перенесення металу. Зварюваня в аргоні або гелії характеризується високою якістю зварних швів, стабільністю горіння дуги, добрим захистом зварної ванни від навколишнього середовища. Аргоно-дугове зварювання вольфрамовим електродом виконують на постійному струмі прямої полярності. При зварюванні сталей з високим вмістом алюмінію використовують змінний струм, який сприяє руйнуванню оксидної плівки (АІ2О3). Кінець присаджувального дроту постійно повинен знаходитись у струмені захисного газу. Зварювання під флюсом використовують для з'єднань металів товщиною 3-50 мм. Порівняно із зварюванням вуглецевих сталей, при зварюванні високолегованих у 1,5-2 рази зменшується виліт електродного дроту, використовуються електроди діаметром 2-3 мм на постійному струмі зворотної полярності з використанням безокисню-вальних низькокремнистих фтористих флюсів (АНФ-14, К-8 та ін.). Більшість високолегованих сталей добре зварюються контактним зварюванням. Аустенітні сталі, як правило, зварюються плазмовим зварюванням. 14Л2. ЗВАРЮВАННЯ РІЗНОРІДНИХ І ДВОШАРОВИХ СТАЛЕЙ Для економії дорогах високолегованих сталей використовують комбіновані конструкції, які виготовляють із декількох сталей. Зварювання високолегованих сталей з низькоабо середньолеговани-ми та вуглецевими не завжди забезпечує достатню міцність з'єднання. При зварюванні різнорідних сталей, які відрізняються між собою хімічним складом і властивостями, у шві можуть з'явитися тріщини, а в зоні сплавлювання часто проходить зміна структури з утворенням шарів, які суттєво відрізняються від структури зварюваних сталей. Ще однією особливістю є різний коефіцієнт лінійного розширення металів. Для вирішення цієї проблеми використовують зварювальні матеріали, які сприяють одержанню аустенітного 276 металу шва з високим вмістом нікелю. Нікель має здатність забезпечувати стабільну зону сплавлювання металів. Вміст нікелю у металі шва залежить від температури експлуатації виробу. Щоб зекономити нікель, зварні з'єднання різнорідних сталей поділяють на чотири групи: перша — це вироби, які працюють при температурах до 350°С; друга — 350-450°С; третя — 450-550Х і четверта — при температурі понад 550°С. Першу групу різнорідних сталей зварюють існуючими електродами (крім електродів типу ЗА-1). Для зварювання різнорідних сталей другої, третьої та четвертої груп використовують електроди марок АНЖР-1, АНЖР-2 і АНЖР-3. Технологія зварювання різнорідних сталей така ж, як і при зварюванні інших сталей. При аргоно-дуговому зварюванні сталей мартенситного класу Х15Н5Д2Т або аустенітно-феритного класу 1Х21Н5Т з міддю або хромистою бронзою Бр.Х05 товщиною 1-2 мм вольфрамовий електрод необхідно зміщувати у напрямку міді на величину діаметра електрода. Це пов'язано з високою теплопровідністю міді і необхідністю одержання металу шва з високим вмістом міді для зниження схильності до тріщин. Коли зварюють сталі Х15Н5Д2Т і 12Х19Н10Т з ванадієм, джерело нагрівання зміщують у бік більш тугоплавкого металу — ванадію для підвищення в металі шва вмісту ванадію до 40%. При зварюванні сплавів титану ОТ4 з ванадієм або сплавом ніобію ВН-2АЗ джерело нагрівання зміщують у бік більш тугоплавких металів, щоб вміст у металі шва ванадію і ніобію становив не менше 40% . Одним із перспективних напрямів зварювання різнорідних металів є зварювання в твердо-рідкому стані, тобто розплавленні одного з металів, який має нижчу температуру плавлення. Хімічні зв'зки в такому з'єднанні утворюються в процесі змочування рідким металом поверхні твердого і з наступною дифузією. Цей спосіб можливий при зварюванні металів із високою різницею температури плавлення. Широко використовується зварювання металів із розплавлен-ням більш легкоплавкого металу та з нанесенням покриття на поверхню більш тугоплавкого металу. Зварювання алюмінію й сплавів на його основі з сталями СтЗ і 12Х19Н10Т товщиною 4-6 мм з роз-плавленням алюмінію може здійснюватися з попереднім нанесенням гальванічним шляхом на поверхню сталі шару цинку товщиною 40-60 мкм з наступним алітуванням (насичення алюмінію). При зварюванні ніобієвого сплаву з корозієстійкими сталями на поверхню ніобію наносять шар ванадію товщиною 2-3 мкм із наступним розплавленням сталі. Часто використовують зварювання різнорідних металів через проміжні вставки, які добре зварюються із з'єднувальною парою металів або через біметалеві вставки із з'єднуваних металів, одержаних під тиском. 277
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 136 137 138 139 140 141 142... 255 256 257
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
