Технологія електродугового зварювання
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 134 135 136 137 138 139 140... 255 256 257
|
|
|
|
шва, підвищення пластичності та продуктивності зварювання використовують порошкові дроти марок ІШ-АН8, ПП-АН10 та ін. Низьколеговані низьковуглецеві сталі 09Г2, 09Г2С, 10ХСНД при зварюванні не гартуються і не схильні до перегрівання. Тому їх зварюють у будь-якому тепловому режимі, аналогічному режиму зварювання низьковуглецевої сталі. Сталі з вищим вмістом вуглецю типу 15ХСНД, 14ХГС, 15Г2Ф при зварюванні можуть утворювати гартовані структури й перегріватися, їх зварюють при знижених значеннях струму електродами меншого діаметра порівняно із зварюванням низьковуглецевої сталі. Якщо температура навколишнього середовища нижча -10°С, то потрібний попередній підігрів сталей до 120-150°С. При температурі нижче мінус 25°С зварювання загартованих сталей забороняється. Низьколеговані середньовуглецеві сталі типу 20ХГСА, 25ХГСА, ЗОХГСА, 35ХГСА мають вищу здатність до гартуваня. Тому їх перед зварюванням попередньо підігрівають до 200-300°С і застосовують високий відпуск при 650-680вС з витримкою протягом 1 год на кожні 25 мм товщини зварюваного металу. При збільшенні вмісту вуглецю і легуючих елементів у низько-легованих сталях такого типу температуру попереднього підігріву збільшують, а відпал або високий відпуск обов'язкові. 14.9. ЗВАРЮВАННЯ ЛЕГОВАНИХ ТЕПЛОСТІЙКИХ СТАЛЕЙ Низьколеговані теплостійкі сталі характеризуються достатньою жароміцністю, жаростійкістю, запасом пластичності й стабільністю структури при температурах до 600°С. Підвищена міцність сталей при високих температурах досягається за рахунок зміцнення легуючими елементами: хромом, молібденом, ванадієм, вольфрамом, ніобієм. Вміст вуглецю у теплостійких сталях в основному не перевищує 0,08-0,12%. До теплостійких відносяться сталі марок 12МХ, 2Х1М1Ф, 20Х1М1Ф1ТР, 25Х1МФ, 20ХЗМВФ, 15Х5М, 15Х5ВФ та ін. Ці сталі постачаються споживачам у стані після термічної обробки (гартування плюс високий відпуск і відпал). Ручне дугове зварювання теплостійких сталей передбачає використання дев'яти типів електродів: 3-09М, 3-09МХ, 3-09Х1М, 3-05Х2М, 3-09Х2М1, 3-09Х1МФ, 3-10Х1М1НФБ, 3-10ХЗМ1БФ, 3-10Х5МФ. Технологія зварювання передбачає попередній і супровідний місцевий або загальний підігрів виробу до температури 200-450°С для забезпечення однорідності металу шва з основним металом і термічну обробку — високий відпуск при температурі б50-750°С для одержання однакової мікроструктури в усьому зварному виробі. 272 Зварювання теплостійких сталей покритими електродами виконують на тих же режимах, що й зварювання низьколегованих сталей. При зварюванні необхідно повністю проварити корінь шва, для чого перший шар виконують електродом діаметром 2-3 мм на постійному струмі зворотної полярності. Техніка зварювання аналогічна техніці зварювання низьковуглецевих сталей. Багатошарове зварювання виконують каскадним способом без охолодження кожного виконаного шару шва. У монтажних умовах підігрів і термообробка зварних виробів проводиться індукційним струмом промислової або підвищеної частоти. Час витримки при відпуску беруть із розрахунку 4-5 хв/мм товщини стінки деталі, а охолодження до температури попереднього підігріву (200-450Х) має бути повільним. Для зварювання теплостійких сталей у монтажних умовах при неможливості підігріву й термічної обробки використовують електроди АН-ЖР-2 (нікелеві), які придатні для зварювання у всіх просторових положеннях. 14.10. ЗВАРЮВАННЯ СЕРЕДНЬОЛЕГОВАНИХ СТАЛЕЙ До середньолегованих сталей відносяться сталі, які леговані одним або декількома елементами при їх вмісті 3-10%. Головною характеристикою цих статей є механічні властивості: висока міцність, пластичність, в'язкість. Тому їх використовують в умовах ударних і знакозмінних навантажень, при низьких і високих температурах, в агресивних середовищах. При одержанні зварних з'єднань із необхідними властивостями виникають специфічні труднощі. Перш за все, при зварюванні сталей з підвищеним вмістом вуглецю та легуючих елементів, можливе виникнення гарячих і холодних тріщин у металі зварного з'єднання, а також нерівноцінні механічні властивості металу шва й основного металу. Для подолання цих труднощів використовують сталі з необхідними механічними властивостями та низьким вмістом вуглецю й легуючих елементів, змінюють режими зварювання, використовують попередній та супровідний підігрів зварюваних кромок, підбирають електродні дроти з меншою температурою плавлення, виконують термообробку після зварювання для зменшення водню в основному металі й металі шва, проковують зварні з'єднання. Ручне дугове зварювання середньолегованих сталей виконують низьководневими електродами з фтористо-кальцієвим покриттям на постійному струмі зворотної полярності. При зварюванні швів великого перерізу застосовують каскадний і блочний способи. Електродні матеріали підбирають таким чином, щоб їх хімічний склад максимально відповідав хімічному складу основного металу. 273
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 134 135 136 137 138 139 140... 255 256 257
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
