Променеві методи обробки: Навч. посібник

Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу Променеві методи обробки: Навч. посібник

Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .

Страницы: 1 2 3... 94 95 96 97 98 99 100... 164 165 166

	 В.С. Черненко, М.В. КІндрачук, О.І. Дудка. Променеві методи обробки відпуск, - зі сталей Р18, Р9, Р6М5, їх іноземних аналогів і більш легова­них сталей Р9К5, Р6М5К5, Р9М4К8, Р9М4К8Ф, Р10К5Ф5, Р12Ф5М, Р12Ф2К8МЗ з оплавленням поверхні або без нього. Лазерна обробка з оплавленням поверхні може привести до деяко­ Рис. 8.6. Твердість зони нагріву на сталі Р18 го зниження (рис.8.6) вихідної твердості загар­тованої та відпущеної сталі у першому шарі зони нагріву внаслі­док повного розчинення карбідів, збільшення ступеня легова-ності аустеніту та збільшення його стійкості. Водночас твердість другого шару, структура якого складається з дрібноголчастого мартенситу, численних карбідів і невеликої кількості залишко­вого аустеніту, виявляється значно вищою. Третій шар, який на­грівався вище від температури попереднього відпуску, але ниж­че від критичної точки Асп має твердість дещо нижчу, ніж вихід­на структура. Для усунення певного знеміпнення сталі Р18 її піддавали відпуску. При температурах 500...530 "Свін не призводить до підви­щення твердості першого шару зони нагріву, хоч після звичайно­го гартування частина залишкового аустеніту перетворюється у вторинний мартенсит, і твердість дещо підвищується. Відпуск при температурах 560...580 °С приводить до інтенсив­ного розпаду залишкового аустеніту і перетворення його у вторин­ний мартенсит. Твердість першого шару підвищується з 5000 до 8500...9250 МПа і стає вищою, ніж твердість вихідної структури (7800 МПа). Однією з найважливіших експлуатаційних характеристик інструментальних сталей є теплостійкість, тобто стійкість проти відпуску, здатність зберігати мартенситну структуру. Вона зале­жить від ступеня насиченості у-твердого розчину легуючими еле­ментами в процесі аустенізації та від схильності спеціальних карбідів до коагуляції. Теплостійкість зазвичай оцінюють за мак­симальною температурою відпуску, після якого твердість ше не менша, ніж 60 НКС{ 7700 МПа). 96 rss Карта

Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу