г) випромінювання однорідніше, бо іони активатора
можна розподілити більш рівномірно;
д) малі втрати випромінювання.
Активатором у скляних лазерах
теж є іони неодиму Ш4"3, отже, випромінювання - у
близькій інфрачервоній області з довжиною хвилі 1,065
мкм.
Але теплопровідність і
термостійкість скла невисокі, тому лазери на основі скла (Квант-10,
Квант-16, Квант-18) працюють лише в імпульсному режимі з тривалістю
імпульсу 4... 10 мс.
Газові лазери. Робочою
речовиною в цих лазерах найчастіше є діоксид вуглецю С02 або
суміш газів. Головна відмінність активної речовини газового лазера
від активної речовини твердотільно-го лазера полягає в малій її густині,
внаслідок чого енергетичний спектр активних частинок (нейтральних атомів,
іонів, молекул) не викривлюється дією полів інших атомів, і це визначає
малу ширину енергетичних рівнів.
Висока оптична однорідність
середовища забезпечується порівняно невеликою густиною газів, де
пучок практично не розсіюється. Це значною мірою пояснює високу
монохроматичність (А= 10,6 мкм — далека інфрачервона
область) і потужність випромінювання газових лазерів.
Накачування (збудження активної
речовини) може здійснюватись трьома методами:
• електричний розряд;
• оптичне накачування;
• хімічна реакція.
Газові лазери можуть працювати
як в імпульсному (Латус-31, Потужність
1,5/с5/я),таківнеперервномурежимі(Катунь, Кардамон, потужність 0,8
кВт).
Недоліками таких лазерів
є:
а) Великі розміри резонатора — до 6,5 м
довжиною;
б) Необхідна спеціальна підготовка поверхні
оброблюваних деталей, адже більш ніж 90% випромінювання з довжиною хвилі
Л.= 10,6 мкм відбивається від поверхні.
