частину енергії пучка на себе,
зменшуючи коефіцієнт корисної дії електронно-променевого
нагрівання.
2.5.
Розподіл енергії електронного променя в робочій
камері
Власне, слід говорити про
розподіл не енергії електронного променя, а його потужності, позаяк різні
компоненти цього розподілу мають різну тривалість. Отже, потужність
більш адекватно, ніж енергія, характеризує цей розподіл.
Його компонентами є
такі:
1. Рвд — частина
потужності променя, що втрачається на анодній діафрагмі;
2. Я, — частина потужності, що витрачається на
прискорення іонів між катодом і анодом в електронній гарматі;
3. Р.г — втрачається на
іонізацію газів і парів усередині робочої камери;
4. Р2 — та частина
потужності, що витрачається на утворення вторинних і відбитих
електронів;
5. Рх — та частина
потужності, що втрачається на рентгенівське
випромінювання.
Усі ці компоненти є небажаними
втратами, які поглинають частину загальної потужності електронного
променя.
6. Рт — частина
потужності, яка йде на випаровування об'єкта;
7. Рп—
частина потужності пучка , що витрачається на плавлення
об'єкта;
8. Р — частина потужності пучка, що
витрачається на теплове випромінювання з нагрітих ділянок поверхні
оброблюваних деталей;
9. Рте — та частина
потужності, що йде на термоелектронну ем ісію з тих же
ділянок;
10. РХ — частина потужності променя ,
яка за рахунок теплопровідності сягає більш глибинних
шарів.
Компоненти 6 — 10 є корисними
при електронно-променевій обробці.
Співвідношення корисних і
небажаних компонентів визначає коефіцієнт корисної дії електронного
променя:
