і кількістю (квазіевтектики
більше, ніж евтектики). При певній швидкості охолодження первинна
кристалізація надлишкових фаз у до- та заевтектичних сплавах може повністю
бути придушена, і вони набувають квазіевтектичної структури.
Не менш глибокі зміни вносить
висока швидкість охолодження і в процеси вторинної кристалізації.
Так, при високих швидкостях до-сягається великий ступінь
переохолодження розплаву, внаслідок чого склад а-фази при
кристалізації евтектики чи квазіевтектики (рис. 1.6) визначається не
рівно-важноюточкоюДаточ- ^ *-б. Зміна граничного складу
а-фази
кою /"чи навіть Н.
Тоді сольвусом системи буде не лінія ВК, а РЬ
або НМ. Отже, область гомогенності а-фази значно
розширюється, і вона виявляється набагато концентрованішим
твердим розчином, ніж це виходить з діаграми стану. Так, за
діаграмою стану гранична розчинність молібдену в залізі не перевищує 6,7
%, а після лазерного нагрівання нами зафіксовано у твердому розчині
28...36 % молібдену.
Швидке охолодження фіксує такий
пересичений твердий розчин аж до кімнатної температури. У подальшому
відбувається його природне старіння, рушійну силу якого —
ступінь пересичення, тобто вміст компоненту В в а-фазі
— можна легко визначити за відомим рівнянням
Томсона-Фрейндліха:
