го покриття із основою широко
використовують дифузійне відпалювання при температурі 1300-1400 К, що
пов'язане із великими енерговитратами і небажаним перегріванням сталі.
Ефективного підвищення адгезійних властивостей можна досягти дифузійним
відпалюванням плазмових покриттів у режимі термоциклування. Термоциклічна
обробка в інтервалі температур, що охоплюють поліморфні перетворення,
призводить до інтенсифікації фазових перетворень. Ультразвукова обробка
внаслідок проходження дифузійних процесів суттєво підвищує когезійну
міцність покриттів. Суттєво знизити шкідливі розтягувальні залишкові
напруження можнатермоциклуванням. Однак використання при
ізотермічному, а також при термоциклічному відпалюванні пічного
об'ємного нагрівання, якому властива інерційність нагрівання та
охолодження, не дає змоги одночасно забезпечувати підвищення
адге-зійної міцності зі збереженням певного рівня вихідного нерівноважного
стану плазмового покриття.
У зв'язку з цим використовували
термоциклічну обробку (ТЦО) покриттів при нагріванні променем лазера. ТЦО
у діапазоні температур 1273 <-» 873 К проводили на лазерній
установці "ЛАТУС-31" при таких режимах:
потужність випромінювання, Р —
1,0 кВт;
діаметр плями фокусування, сі —10 мм;
крок обробки, 8 - 5 мм;
швидкість пересування
лазерного
пучка, V - 0,5 м/хв.
Температуру верхньої межі циклу
обирали, виходячи з побудованих раніше діаграм фазових рівноваг; вона
становила 0,75 Т^. Така температура допускає відсутність морфологічних
змін в евтектичних кристалах фаз проникнення, але може істотно
вплинути на розпад металевої основи матриці, коагуляцію дисперсних
кристалів фаз проникнення, що містяться у білих шарах, а також на
дифузійні процеси в зоні "покриття-сталь". Кількість термоциклів
обирали з урахуванням отримання рівнів структурного стану, що
наближаються до рівноважного. Таким чином, вибраний температурний і
кількісний режим ТЦО давав змогу впливати на дифузійні процеси на межі
покриття з підкладкою, структурний стан і термодинамічну рівновагу білих
шарів.
В обох системах евтектичних
покриттів ВТН і ХТН, починаючи з трьох термоциклів, спостерігається
помітне зменшення меж між білими шарами і їх розпадання. У покритті ХТН
після триразової ТЦО збільшується кількість сірих шарів, тобто білих
шарів,
