11.1. Структура, склад і
властивості плазмових покриттів
Метод плазмового напилення
характеризується рядом специфічних особливостей, що впливають наумови
кристалізації і здатні значною мірою змінити властивості сплавів порівняно
з литим станом. Короткочасне нагрівання частинок порошку (протягом
мілісекунд) до рідкого стану при контакті із плазмою, часткове окислення,
азотування, зневуглецювання внаслідок інжекції газів з атмосфери, швидка
кристалізація на теплопровідній підкладці призводять до зміни структури,
фазового і хімічного складу матеріалу, що наноситься.
Кристалізація при плазмовому
напиленні проходить зі швидкостями 104-106 К/с.
Під час кристалізації евтектичних систем з такими швидкостями змінюється
механізм кристалізації сплавів. Одночасно утворюються тонкі конгломератні
фази із ще більшою дисперсністю, ніж литі колоніальні структури: фазовий
склад такий самий, змінюється лише механізм зміцнення. За таких
швидкостей охолодження фази і структури, що утворюються, як
правило, перебувають у метастабільному нерівноважному стані, що має
сприяти їхній структурній самоорганізації при терті.
Напилювання здійснювали на
установці УПУ-ЗД і на комплексі плазмового напилення НВО "Комплекс"
(м. Черкаси). Напруга і струм при напиленні становили відповідно
50-80В і 400-500 А, відстань від сопла до підкладки — 0,1 -0,2 м,
плазмоутворю-вальний газ — азот, транспортувальний газ — аргон.
Перед
