в пакети (за ГОСТ 21929-76), які
установлюють на універсальні платформи (за ГОСТ 26381-84)
[18].
Транспортне маркування повинне
відповідати ГОСТ 14192-77.
4.3. Технологічні та металургійні особливості використання
флюсів
При виробництві плавлених флюсів
у печі утворюється однорідна склоподібна маса, що містить вихідні
компоненти в зв'язаному стані. При наступній грануляції склад
зберігається. Тому в процесі зварювання під плавленими флюсами взаємодія
металу відбувається із складними комплексними з'єднаннями, а не з
вихідними речовинами. Плавлені флюси мають низьку схильність до
гідратації, оскільки вони практично не містять гігроскопічних
складових, а також високу однорідність флюсових зерен та їхню високу
міцність. У зв'язку з тим, що всі компоненти флюсу знаходяться в
зв'язаному стані, кількість газу, що виділяється при зварюванні,
значно нижча, ніж при використанні керамічних флюсів. Це визначає
більш спокійний характер протікання процесу зварювання та сприяє
поліпшенню формування металу шва. До переваг плавлених флюсів варто також
віднести можливість повторного використання шлакової кірки.
Однак, плавлені флюси надають
дуже мало можливостей для легування металу.
Керамічні флюси містять у кожній
гранулі в заданому співвідношенні мінерали, руди, феросплави, метали,
вуглецеві речовини, що міцно з'єднані між собою в'яжучою речовиною.
Оскільки компоненти флюсу залишаються практично у природному стані, вони
більш інтенсивно реагують з металом, ніж при використанні плавлених
флюсів. Виникає можливість здійснювати легування металу в порівняно
широкому діапазоні. Ця властивість керамічних флюсів особливо цінна при
зварюванні легованих сталей, сталей з особливими властивостями та при
виконанні наплавних робіт.
