ця практика дотепер не одержала
широкого поширення серед розробників флюсів.
Класифікація флюсів за
хімічним складом. Залежно від хімічного складу шлакової основи
зварювальні флюси поділяють на три групи: оксидні, сольові та
солеоксидні.
Оксидні флюси переважно
складаються з оксидів металів і можуть містити до 10 % фтористих з'єднань.
їх переважно використовують для зварювання вуглецевих та низьколегованих
сталей.
Флюси сольової групи утримують
фтористі та хлористі солі металів, а також інші безкисневі хімічні
сполуки. їх застосовують для зварювання активних металів, таких як
алюміній, титан та ін., а також в електрошлаковій
технології.
Флюси солеоксидної групи містять
фториди та оксиди металів. Ця група флюсів найбільш відповідає вимогам при
зварюванні та наплавленні середньо- та високолегованих сталей і
сплавів.
Оксидні флюси побудовані
переважно на базі шлакової системи МпО-БіОг, хоча є оксидні флюси на базі
інших шлакових систем. Найбільш поширений розподіл флюсів за вмістом
в них оксидів кремнію та мангану такий:
за вмістом кремнезему -
безкремнієвий (кількість БіОг у вигляді домішки до 5%),
низькокремнієвий (6.. .35 % БіОг) та висококремнієвий (більше 35 %
Si02);
за вмістом мангану -
безмангановий (кількість МпО у вигляді домішки до 1 %),
низькомангановий (до 10 % МпО), середньомангановий (15.. .30 % МпО) та
високомангановий (більше 30 % МпО).
За хімічним складом, відповідно
до документа Міжнародного інституту зварювання (International
Institute of Welding - IIW) [26], зварювальні флюси розподілені на шість
груп, а згідно з класифікацією ISO [2] пропонується п'ять типів
флюсів (табл. 4.1).
