зами, особливо з киснем і воднем,
що може бути причиною утворення пор у металі шва та мікротріщин. Для
запобігання появи таких дефектів у зварних з'єднаннях слід
застосовувати тільки добре розкиснену мідь. Зварювання необхідно
виконувати ретельно прожареними електродами, основний метал в місцях
накладення швів повинен бути добре зачищений до металевого блиску з
вилученням оксидів, забруднень, жирів та ін.
При зварюванні латуней і бронз
виникають додаткові труднощі. Зварювання латуні ускладнюється
інтенсивним випаровуванням цинку, зварювання бронз - високою
крихкістю та малою міцністю в нагрітому стані.
У табл. 2.15 наведено електроди
для зварювання міді та її сплавів. Зварювання виконують постійним струмом
зворотної полярності.
2.12.3. Електроди для зварювання нікелю та його
сплавів
Нікель і особливо його сплави є
міцними і в'язкими матеріалами. Вони, залежно від складу,
відзначаються високою корозійною, жаростійкістю та жароміцністю.
Зварювання нікелю та його сплавів ускладнено внаслідок великої
чутливості останніх до домішок і, у першу чергу, до розчинених газів
(кисню, водню й особливо азоту), а також високої схильності до
утворення гарячих тріщин. Для попередження можливого утворення пор і
тріщин необхідно застосовувати основний метал та зварювальні електроди
високої чистоти, здійснювати їхню якісну підготовку до
зварювання.
У цілому за технологією та
технікою ручного дугового зварювання нікель і його сплави близькі до
високолегованих корозійностійких сталей.
У табл. 2.17 наведено електроди
для зварювання технічно чистого нікелю і монель-металу (сплаву
НМЖМц28-2,5-1,5) [5, 18]. Електроди для зварювання інших сплавів на
нікелевій основі наведено в групі електродів для зварювання
високолегованих сталей і сплавів.
