об'ємного розширення, тому
наповнення балонів здійснюють з таким розрахунком, щоб парова подушка була
достатньою для поглинання рідини, яка розширюється при
нагріванні.
Балони для інших стиснутих газів
(водню, азоту, аргону, міського, природного та ін.) виготовляють
суцільнотягнутими відповідно до ГОСТ 949-73.
Балони фарбують у визначені
кольори та роблять на них надписи відповідно до ГОСТ 949-73 (табл.
5.13) [18, 20]. Щоб уникнути вибухання балонів, що супроводжується великою
руйнівною силою, варто особливо ретельно дотримуватися правил влаштування
та безпеки експлуатації посудин, що працюють під тиском, а також
вживати заходи, які передбачають недопускання перегрівання та
перевищення тиску в них.
Балонні вентилі
призначені для установлення на сталевих балонах середньої місткості
(за ГОСТ 949-73), вони є запірним пристосуванням для балонів при їхньому
наповненні, а також при збереженні та витраті газів. Промисловість
випускає вентилі двох типів: кисневі вентилі ВК-74, їх установлюють
на балони з аргоном, киснем, азотом, гелієм і воднем; і водневі
вентилі ВВ-73, які мають ущільнювач більш високої якості, їх
установлюють на водневі балони. Водневий вентиль ВВ-73 має ущільнювач
клапана та сальники з фторопласту. Його штуцер має ліву різь та
комплектується спеціальною різьовою заглушкою.
Вентиль ацетиленових балонів
розрахований на робочий тиск 2,5 МПа, виготовляються зі сталі та його
штуцер має відмінну від інших типів вентилів різь. Серійно випускають
ацетиленові вентилі трьох типів: ВБА-1 і ВБА з мембранним ущільнювачем, а
також ВА-1 (ущільнювач клапана ебонітовий) з сальниковим
ущільнювачем.
Для пропан-бутанових сумішей
використовують вентилі РДГ-6М, які розраховані на робочий тиск 1,6 МПа.
Усі вентилі мають приєднувальні штуцери з такою ж різзю, як вентиль типу
ВВ-73.
