переходять у рідкий стан ні при
якому тиску. До таких газів належать водень, метан, двоокис вуглецю,
коксовий, піролізний, природні, нафтові та сланцеві.
У чистому вигляді водень для
газополуменевої обробки застосовують в основному при зварюванні та паянні
свинцю, а також при особливих видах кисневого різання, де потрібна подача
пального газу в різак під високим тиском. Частіше водень є одним із
компонентів горючої суміші газів. Чим більше водню в суміші, тим
нижчі теплові характеристики останньої.
Метан у суміші з повітрям
та киснем має широкі концентраційні границі вибуху. Його одержують із
природного або коксового газу шляхом глибокого охолодження. Температура
запалювання метану 340 °С. Для повного згорання 1 м3 метану
необхідно 2 м3 кисню. Максимальна швидкість поширення
полум'я метану в суміші з киснем 3,3 м/с. Метан - єдиний вуглеводень,
який має критичну температуру, значно нижчу температури навколишнього
середовища, поряд з воднем та вуглекислим газом. Для газополуменевої
обробки чистий метан застосовують обмежено. Він є основним компонентом
природних газів і входить до складу інших горючих газів.
Природні та міські гази
являють собою суміші газоподібних вуглеводнів з переважною
кількістю метану (75,7...99,4 %) та невеликою кількістю інертних
газів й азоту. Нижча теплота згорання природних газів коливається в
межах 31300.. .37800 кДж/м3. Природний газ практично не має
запаху, тому в газ додають адорант, який має різкий запах, за яким можна
визначити витікання газу. Природний газ може надходити до споживача
або в балонах, або по газопро воду. Газопроводи
природних,
