чинається при 280...300 °С.
Присутність окису міді знижує температуру самозапалювання до 246 °С. За
певних умов ацетилен реагує з міддю, утворюючи вибухонебезпечні з'єднання.
У зв'язку з цим при виготовленні ацетиленового устаткування
забороняється застосовувати сплави, які містять більше 70 %
Си.
Ацетилен використовують у
газоподібному або у розчиненому стані. Ацетилен розчиняється в ацетоні,
який рівномірно розподіляється в пористому наповнювачі в балоні. Лита
пориста маса (J111M) забезпечує локалізацію вибухового розкладання
ацетилену. При відсутності пористої маси в балоні ініційоване вибухове
розкладання ацетилену відбувається при тиску нижче 0,5 МПа. У якості
пористих наповнювачів можуть бути використані також пористі насипні
маси (наприклад, активоване вугілля), але при цьому вміст ацетилену в
балоні зменшується в 1,5 рази.
Фізико-хімічні показники
газоподібного та розчиненого технічного ацетилену регламентує ГОСТ
5457-75.
Технічний розчинений ацетилен
транспортують у сталевих балонах за ТУ 6-21-32-78. Припустимий
максимальний тиск у балонах не повинен перевищувати 1,34 МПа при
температурі -5 °С та тиску 0,1 МПа і 3,0 МПа при температурі +40 °С та
тиску 0,1 МПа. Залишковий тиск у балоні при цих параметрах не повинен бути
менше 0,05 і 0,30 МПа відповідно.
Для газополуменевої обробки
металів поряд з ацетиленом, отриманим з карбіду кальцію, застосовують
піролізний ацетилен, який одержують термоокиснювальним піролізом
метану.
При застосуванні розчиненого
ацетилену, порівняно з газоподібним, забезпечується найбільший коефіцієнт
використання карбіду кальцію. Основною сировиною для одержання ацетилену є
карбід кальцію, який одержують в електричних печах при взаємодії
обпаленого вапна з коксом або антрацитом. Розплавлений карбід кальцію
розливають у форми, де він 150
