розкиснення металу зварювальної
ванни легуючими елементами електродного або основного
металу.
При цьому продукти окиснення
металу визначають склад шлаку, який утворюється на його поверхні, а
продукти розкиснення впливають на склад неметалевих включень у металі шва.
Це пов'язано з тим, що на відміну від продуктів окиснення, продукти
розкиснення не завжди встигають коагулюватися та виділитися з металу
шва, і тоді утворюються неметалеві включення. Процеси окиснення та
розкиснення мають важливе практичне значення: окиснення легуючих елементів
знижує міцність, а неметалеві включення зменшують (особливо при низьких
температурах) пластичність металу шва.
Через велику різноманітність
газів, для оцінки інтенсивності окиснення металу захисним
середовищем, розроблено декілька експериментальних методів [7].
Наприклад, інтенсивність окиснення металу захисним газом можна оцінювати
за відношенням вмісту елементів у металі шва і вмісту елементів, що
надійшли до нього з електродного дроту й основного металу (початкова
концентрація елементів). Це відношення називають коефіцієнтом засвоєння
або коефіцієнтом переходу в метал шва легуючих
елементів:
Цг Сші І Сш, Сш = у С01■ + (1 - у) Ст Сіш = Соі Р/ У + Ст цг■ (1 - у),
де u¡ - коефіцієнт засвоєння відповідного
елемента; Сшг - концентрація елемента в металі шва, %; Сш - початкова
концентрація елемента, %; (1 -у), у - частка участі електродного й основного металів у металі шва
відповідно; Сдг, Соі - концентрація елемента в електродному дроті й основному
металі, відповідно %, мас.
Загальні коефіцієнти засвоєння
елементів підраховують на підставі
