різновидів, які можна розділити
на дві основні групи: зварювання плавким і неплавким
електродами.
Крім захисних газів під час
зварювання широко застосовують горючі гази. Газове полум'я - одне з
найстаріших джерел енергії. Але зварювальний газовий пальник з'явився
відносно недавно, на початку XX сторіччя. В якості горючих газів
найчастіше виступають вуглеводні (ацетилен, бутан, пропан та ін.).
Окиснювачем є кисень, інколи повітря.
Незважаючи на досить низьку
теплову потужність газового полум'я та його відносно низькі захисні
можливості, це джерело енергії має високу ефективність в процесах
термообробки, паяння, газового різання та ін.
Для більш ефективного
використання захисних та горючих газів треба добре знати їхні
властивості.
5.1. Захисні гази, їх властивості та способи
одержання
Захисні гази використовують для
з'єднання зварюванням широкого спектра конструкційних матеріалів, у тому
числі вуглецевих, низько-, се-редньо- та високолегованих сталей, алюмінію,
титану, міді та їх сплавів, а також для інших хімічно активних та
тугоплавких матеріалів.
Вибір типу захисного газу
залежить в першу чергу від його окисної здатності, фізичних властивостей
(табл. 5.1) [20] та хімічної активності основного металу. Важливе значення
мають технологічні властивості захисного середовища, а також його
вартість та санітарно-гігієнічні умови використання.
5.1.1. Інертні гази
При зварюванні в інертних газах,
якщо забезпечена повна ізоляція розплавленого металу від повітря, хімічні
реакції між металом і навколишнім середовищем зводяться до мінімуму.
Інтенсивність протікання реакцій у цьому випадку визначається
ступенем чистоти газу.
