рення у вітчизняній практиці,
друга - за кордоном. Загальним для обох зазначених систем є застосування
висококремнистого флюсу (36...50 % БіСЬ) та використання електродного
дроту з киплячих або на-півспокійних сталей. Легування металу шва манганом
досягається за рахунок флюсу (перша система) або електродного дроту
(друга система). Легування шва кремнієм забезпечується флюсом за рахунок
кремнійвід-новлювального процесу в обох системах.
Реакція відновлення кремнію має
особливо важливе значення при зварюванні низьковуглецевих киплячих сталей,
що містять його сліди, тому що тільки при вмісті в рідкій ванні кремнію не
менше 0,2 % можливо призупинити в частині зварювальної ванни, що
кристалізується, реакцію окиснення вуглецю:
[С] + [О] = СО (4.5)
Якщо у зварювальній ванні
концентрація кремнію буде менша зазначеної, можливим є утворення пор
у швах.
Роль вуглецю як розкиснювача
дуже велика у всьому діапазоні температур зварювання. При цьому
спорідненість вуглецю до кисню зростає з підвищенням температури на
противагу тому, що спостерігається для інших елементів. Тому вуглець
вигорає при високих температурах і до моменту кристалізації металу в
хвостовій частині зварювальної ванни реакція (4.5) практично згасає.
У процесі кристалізації зварювальної ванни вона інтенсифікується знову. Це
обумовлено наступним. Під час кристалізації спочатку твердіє більш
чистий метал, а домішки, у тому числі і вуглець, ліквують у матковий
розчин. У результаті їхня концентрація в рідині, що залишається,
зростає, і рівновага реакції порушується. Крім цього, відповідно до
принципу рухливої рівноваги, при охолодженні рівноважної системи в
ній повинні розвиватися екзотермічні реакції.
Застосування дроту з кремнієм
при зварюванні під шаром флюсу низько-вуглецевих і вуглецевих сталей
не знайшло широкого поширення в нашій країні. Це пояснюється тим, що
кремній у зварювальну ванну кра-
