Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 92 93 94 95 96 97 98... 420 421 422
|
|
|
|
Фазовий склад, % (по площі) 7-фача............................. 54,072,0"7,091,5 91,591,5 91.5 карбіди............................. 13,111,09,08,5 8,58,5 8,5 _* За HB Максимальною твердістю (IIRC 65) сталь XI2 володіє після гартування з температури 975 'С, коли в її структурі міститься максимальна кількість мартенситу 39%, аустеніту 42% і карбідів 19%. Зниження твердості сталі після гартування з температур нижче 975 °С є наслідком появи в структурі м'якої феритної складової, яка входить до складу трооститу. Це характерно для неповного гартування інструментальних сталей. При температурі гартування вище 975 'С твердість також падає, однак це відбувається за рахунок збільшення в структурі вмісту залишкового аустеніту. З ростом температури гартування збільшується леговапість твердого розчину хромом і вуглецем унаслідок розчинення карбідів і знижується температура початку мартепситного перетворення М„. У результаті збільшується вміст у сталі залишкового аустеніту і зменшується кількість мартенситу. При цьому твердість сталі безупинно знижується. Так, після гартування від 1100 °С (HRC 43; Мч = 34 "С) у структурі сталі XI2 міститься приблизно 9% карбідів, 87% залишкового аустеніту і всього лише 4% мартенситу. Зносостійкість пластин зі сталі Х12. На підставі раніше проведених досліджень [II], (див. рис. 2.25) очікувалося, що пластини зі сталі ХІ2 повинні характеризуватися максимальною зносостійкістю після гартування в інтервалі температур 1070-1080 "С, коли в основі сталі міститься приблизно 70% залишкового аустеніту. Для перевірки цього припущення і визначення найбільш зносостійкого етапу сталі Х12 в умовах експлуатації пластин прес-форм для виробничих випробувань було виготовлено 13 дослідпо-промислових партій пластин після гартування в інтервалі температур 1035-1100"С при твердості HRC42-61. При випробуванні пластин зі сталі Х12ФІ встановлено, що деталі з переважно мартепситного основою, крім неприпустимо високої крихкості, відрізняються більш низькою зносостійкістю в порівнянні з деталями, у структурі яких міститься значна кількість аустеніту [11]. Крім того, визначена роль трооститної складової структури, навіть незначна кількість нкої різко знижує зносостійкість сталі. У зв'язку з цим пластини зі сталі XI2 з переважно мартепситпоіо структурою після гартування з 975-1030 °С (твердість вище HRC 61) випробуванням не піддавалися через надмірну крихкість. Пластини після гартування з температур нижче 975 °С також не попробували через їхню низьку зносостійкість, обумовлену наявністю в і' і рук турі трооститної складової. Дослідно-промислові партії пластин (рис. 2.32) випробували у виробничих умовах шамотного цеху на Запорізькому вогнетривному заводі 95
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 92 93 94 95 96 97 98... 420 421 422
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
