Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8... 419 420 421 422
|
|
|
|
HC'I Vil Опір спрацьовуванню матеріалів, які містять велику кількість карбідів, при іначній інтегральній твердості ще не с максимальний. Такі сплави іаіви-чій мають стабільну структуру, що не зазнас перетворень під тиском абразивних тіл, їх руйнування відбувасться без витрат енергії на мартенсити с перетворення Вкаї виділення нових фаз Б* та утворення внутрішніх напружень Е". '{асіосування матеріалів, здатних до струїсіурних перетворень в процесі спрацьовування, обумовлює подальше зростання їх зносостійкості. Так, наприклад, після загартування від температури 1170 "С структура сталі Х12Ф1 складається з 83% аустеніту, 9.3% мартенситу і 7% карбідів при твердості 4.SI І На, що забезпечу" триразове збільшення інососпйкосп в порівнянні з деталями з цісї ж сталі після загартування ви температури 1050 "С. коли в її структурі містітться 20% вустенгту. 13% карбідів і 67% мартенситу при твердості 8.36 ГПа. У робочій поверхні деталей після зношування сталі ХІ2Ф1, зігаргованої від 1050 °С, структурні перетворення практично відсутні. У той же час в поверхневому шарі цісї сталі, заіартованоі від 1170 С, на і лнбині до 16 мкм відбуваються значні зміни, в результаті яких фазовий склад сталі стаг таким: 7% карбідів, 74,4% мартенситу і 18,6% аустеніту. Стимулювання структурних і фазових перетворень під тиском абразивів сприяє підвищенню опору сплавів спрацьовуванню. Питомий внесок витрат енергії на здійснення процесів зміцнення Е^,. Е*. Ед набагато перевищу" витрагу енергії на процеси руйнування. Иозніив-ний вплив сгруктурннх перетворень у робочому шарі при зношуванні на загальну снерюємкість проявляться в основному в тому, що утворення мартенситу деформації та виділення нових фаз спрняг збільшенню кількості бар'єрів на шляху дислокацій, а отже, більш рівномірному розподілу їх щільності, близької до критичної, за всім об'ємом робочою шару. Аналіз витрат сперш, що поступає від абраінвного тіла, в металах і сталях із стабільною та нестабільною структурою показав, що у чистих металах пропорційна твердості величина енергії, що витрачається на зношування абразиву, складає близько 10% їх загальної енерюємкості. Змінювання твердості цих матеріалів певною мірою може характеризувати їх опір спрацьовуванню. У сталі Х12Ф1 з нестабільною структурою витрати енергії на занурення абразиву у робочу поверхню в процесі спрацьовування складають менше 1% її енергосмкості. Відповідно до цьою, внесок твердості в зносостійкість сталей і сплавів з нестабільною структурою незначний Цим пояснюється випадки, коли матеріали з нестабільною структурою, які чають низьку початкову твердість, проявляли більшу знососпйкість у порівнянні з твердими матеріалами, що мали стабільну структуру, не здатну до перетворень під впливом абразиву при зношуванні Встановлено, що у процесі взаємодії з абразивами найбільшу чутлн-втягть ДО структурних змін виявляють сплави з початковою точкою мартен с и • ми* іннигіворснь іірмбли іно 20 '( 6
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8... 419 420 421 422
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
