Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин






Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин

Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .



Страницы: 1 2 3... 54 55 56 57 58 59 60... 420 421 422
 

карбідних сплавів (чавуни). їхня зносостійкість зростає зі збільшенням твердості. Збільшення твердості сталей і сплавів з феритною основою за рахунок кількості карбідів більш істотно підвищує їхню зносостійкість, чим ріст твердості після термообробки. Так, підвищення твердості за рахунок включень карбідної фази в 5 разів більш ефективно, чим збільшення твердості металевої основи. У той же час, зносостійкість досить розповсюджених у виробництві чавунів зі змістом ЗО...40% карбідів невисока і не перевищує опірності зношуванню вуглецевих сталей після гартування на мартенсит. За рахунок дуже великої кількості карбідної фази до 70% їхню зносостійкість може бути підвищено в 1,5 рази. Але такі сплави не зможуть знайти практичного використання через свою надмірну крихкість. Зовсім інший опір зпошуваїино чинять сталі в аустепітомартепситпому стані (права частина графіка на рис. 2.15). Після гартування від температур вище Ас і, твердість заевтектоїдних сталей знижується через появу в структурі залишкового аустеніту, твердість якого більш, ніж у 2 рази нижче твердості мартен сигу. Зміна співвідношення між аустенітом (20%) і мартенситом (67%) у сталі ХІ2Ф1 після гартування від 1050 °С до відповідно 83,7% і 9,3% після гартування від 1І70 °С супроводжується зменшенням твердості з 8,4 до 4,9 ГПа (див. рис. 2.12 та 2.15). Однак зносостійкість при цьому дуже істотно, майже в 3 рази, збільшується. Позитивний вплив карбідної фази в сталях зі структурою залишкового аустеніту наочно ілюструється порівнянням зносостійкості сталей Х12Ф1 і ХІ2 (див. рис. 2.15). Навіть невелике збільшення змісту карбідної фази з 7% (сталь Х12Ф1) до II...12% (сталь XI2) підвищує зносостійкість сталей з великим вмістом залишкового аустеніту в 2...2,3 рази. Матриця залишкового аустеніту сама має високу зносостійкість і, крім того, міцно утримує карбіди, не допускаючи їхнього викрашування. Використання як матеріалу деталей, підвладних абразивному зношуванню, сталей з великою кількістю залишкового аустеніту і 10... 12% карбідної фази дозволяє на порядок підвищити зносостійкість у порівнянні з такими традиційно зносостійкими матеріалами, як білі чавуни і широко використовувані вуглецеві сталі типу У 8, У9 після гартування на ма кс и мал ьпо можл и ву тверд ість. Впровадження результатів досліджень па багатьох підприємствах держави дозволило до 5-10 разів збільшити зносостійкість і термін служби різних швидкозношуваних деталей, що значно скоротило простої устаткування, підвищило продуктивність праці і якість продукції, а також знизило її собівартість. 57
rss
Карта
 






Страницы: 1 2 3... 54 55 56 57 58 59 60... 420 421 422

Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу


Расчет и конструирование машин контактной сварки
Сварка трением
Сварка пластмасс ультразвуком. 2-е изд.
Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин
Механическое и транспортное оборудование заводов огнеупорной промышленности
Технологія електродугового зварювання
Контактная стыковая сварка оплавлением меди и ее сплавов

rss
Карта