Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 50 51 52 53 54 55 56... 420 421 422
|
|
|
|
Найвища твердість сталі ХІ2Ф1 (8,4 ГПа) досягається після гартування в олії від температури 1050 °С (рис. 2.12). При цьому структура складається з карбідів типу (Cr, FchQ? різної дисперсності, розташованих у переважно мартенсит ній основі. Якщо гартування здійснюється від температури нижче 1050 °С, твердість зменшується (див. рис. 2 32) за рахунок появи в структурі трооститу. Гартування від температури вище 1050 С,С приводить до зменшення кількості мартенситу і збільшенню вмісту залишкового аустеніту. При гартуванні від 1200 °С мартенсит практично зникає і структура складається з залишкового аустеніту і невеликої кількості комплексних карбідів хрому і заліза. Твердість сталі при цьому знижується до 3,8 ГПа. N О x с; x 10 8 ї 6 x то ш і 4 x Ч 2 о Ü x 0 |_ X 0 HV. ГПа 100 8 б 2 0 20 16 £ С5 12 § о x g lo а. сс 8 4 о 0 1000 1050 1100 1150 1200 Температура гартування, °С Рисунок 2.12 Зміна фазового складу, структури і властивостей сталі Х12Ф1 у залежності від температури гартування Незважаючи на те, що найбільша кількість мартенситу і максимальна твердість у сталі спостерігаються після гартування від 1050 °С, шосостїйкість деталей з такою структурою не є максимальною. В міру збільшення температури гартування співвідношення між кількістю мартенситу і залишкового аустеніту, а також твердість сталі безупинно імеишуються. Проте, здатність металу до опору руйнуванню при абразивному зношуванні зростає. Після гартування від 1170 °С вона є найвищою, перевершуючи приблизно в 2,7 рази зносостійкість сталі з максимальною кількістю мартенситу в структурі і найвищій твердості, що одержується після гартування від 1050 °С. Причини підвищення зносостійкості сталі Х12Ф1 при збільшенні в iipVKiypi залишкового аустеніту могли бути пов'язані з тим, що в цій сталі мар ичіст, який з'являється при гартуванні від 1050 °С, є нестійким. При ширшанні до 250 °С він перетворюється у троостит. Для додання мартенситу краї поеттпкості сталь гартують від температури 1150 °С з наступним випуском при 525 °С. У структурі сталі після такого гартування міститься 11141*111*1 кіііькісіь залишкового аустеніту (рис.2.12) при твердості 5,8...5,9 ГПа. 53
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 50 51 52 53 54 55 56... 420 421 422
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
