Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 49 50 51 52 53 54 55... 420 421 422
|
|
|
|
зносостійкості двох різних структур: мартенситу і мартенситу з карбідами. Однак, при визначенні інтенсивності зношування послідовно по зонах глибиною до 0,1 мм виявляється вплив карбідних включень на рівень зносостійкості мартенситгюї структури. Наявність у мартенситній матриці карбідної фази підвищує інтенсивність зношування (рис. 2.11). Причому, чим більше карбідів у мартенситній основі, тим нижче її опірність зношуванню (крива від поверхні до глибини 0,2 мм). Характер кривої на глибині від 0,2 до 0,5 мм відбиває зносостійкість мартенситу в залежності від його тетрагопальності. 0.2 І"-1 Ё 0І-1-1-1-і-1 00,10.20,30,40.5 Відстань від поверхні, Рисунок 2.11 Зміна інтенсивності зношування по глибині цементованого шару сталі 20Х Як матеріал деталей машин, підвладних абразивному зношуванню, часто використовуються традиційно зносостійкі заевтектоїдні інструментальні сталі типу XI2 (Х12Ф1, Х12М, XI2) після термообробки на максимально можливу твердість. Якщо вимоги експлуатаційної надійності диктують зниження крихкості, деталі піддають відпуску, температура якого тим вище, чим вище необхідність у пластичності. У будь-якому випадку цс знижує зносостійкість. Однак твердість заевтектоїдних сталей можна знизити і за рахунок збільшення вмісту в структурі залишкового аустеніту при підвищенні температури гартування. При цьому з'являється можливість кількісно порівняти два способи зниження твердості: в одному випадку з появою в структурі феритної складової (троостит, сорбіт, перліт), що утвориться при відпуску гартованої на мартенсит сталі, у другому за рахунок залишкового аустеніту, при гартуванні заевтектоїдних сталей від температури вище Асі. Вплив залишкового аустеніту на здатність залізовуглецевих сталей до опору абразивному зношуванню при великому тиску зношувальпої " середовища чітко виявляється на сталі X12Ф1. 52
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 49 50 51 52 53 54 55... 420 421 422
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
