Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 48 49 50 51 52 53 54... 420 421 422
|
|
|
|
2 1 О 1 НУ ГПа Рисунок 2.9 Залежність відносної зносостійкості сталей і чавунів від їхньої твердості На поверхні еталонних пластин зі сталі 20Х (див. табл. 2.3) структура складається з карбідів округлої форми різної дисперсності, що вкраплені у мартеиситну основу (рис. 2.10, а). В міру поглиблення кількість карбідів поступово зменшується і приблизно на відстані 0,2 мм від краю починається зона мартенситу без карбідних включень. Така структура цементованого шару добре збігається з розподілом вуглецю по його глибині (рис. 2.5, б). При вмісті вуглецю вище межі розчинності в у залозі надлишок вуглецю виділяється у виді карбідної фази. На глибині від 0,2 мм і до припустимої величини зносу (0,8 мм) вміст вуглецю в цементованому шарі приблизно дорівнює його розчинності в аустеніті при температурі гартування, тому при охолодженні в 0,4 .і. 2 01 Відстань від поверхні, а б Ч'ікупок 2.10 Мікроструктура (а) і розподіл вуглецю (б) по глибині цементованого шару сталі 20Х (цементація при 940 °С і гартування від 800 °С) ньому шарі утворюється мартенсит без виділення карбідів. V зв'язку з мім, що структура по глибині цементованого шару не пішакова, величина відносної зносостійкості є середнім показником рівня 51
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 48 49 50 51 52 53 54... 420 421 422
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
