Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 349 350 351 352 353 354 355... 420 421 422
|
|
|
|
параметричний опис часткового процентного внеску кожного механізму в загальний баланс причин, які обумовлюють втрату мікрооб'смів матеріалу. 11.2.4 Матеріалознавчі параметри трибосисіеми Процеси, які супроводжують тертя і знос, в значній мірі впливають на матеріалознавчі параметри поверхневих шарів сплавів. Багаторазові пружні деформації приводять до виникнення явищ утоми, пластична деформація викликає зміну властивостей, утворення нового структурпо-фазового стану матеріалу. Товщина деформованого шару залежить від швидкості відносного переміщення, температури, тиску, розмірів, форми абразиву та ін. Визначення загальних закономірностей впливу всіх параметрів одночасно на даному етапі наукових досліджень дуже складне. Однак виявлення особливостей впливу чинних факторів у конкретних умовах зношування (наприклад, використовуючи методику функцій "прогнозованого розподілу") і врахування їх у системі критеріїв матеріалознавчих параметрів (рисі 1.8) сталей і сплавів при їхній розробці забезпечує максимальне наближення до оптимального хімічного складу, структури і властивостей матеріалу. Аналіз поверхні тертя деталей машин, які працюють в умовах інтенсивного абразивного зношування, яке супроводжується ударним навантаженням та поверхневою деформацією, мехапоактивацією і іншими зовнішніми силовими впливами дозволяє виявити особливий иерівповаговий структурио-фазовий стан сплаву зі значною зміною фізико-механічиих, дюраметричних, кристалографічних та інших властивостей [15-17;23,24]. В деяких випадках формування таких структурно-фазових станів, на думку частини науковців, не може бути відтворене у рамках звичайної термодинамічної системи і викликає необхідність залучення більш загальної термодинамічної теорії незворотних процесів. Мова йде про так звані дисипативні структури, які мають тимчасове або просторове упорядкування у деякому інтервалі зовнішніх параметрів у вигляді системної самоорганізації [23-28]. Принципова можливість появи таких структур при вивченні тертя і зношування зіштовхується з деякими концептуальними проблемами, які не дозволяють знаходитись у рамках загальноприйнятого розуміння синергетики як наукового напрямку. Це пов'язано з тим, що дисипативна структура, в рамках иерівповагової термодинаміки повинна бути просторовою, відкритою, стаціонарною, зворотною, нерівноваговою, безфіиальною термодинамік-ноіо системою, яка формується в гомогенному середовищі після переходу деякої критичної точки біфуркації нерівноваговою кінетичною переходу, икий супроводжується утворенням нового когерентного етапу, який володіє узгодженою взаємодією часток речовини. Однак вивчення абразивного руйнування деталей машин показує, що природа процесів, які відбуваються її поверхневих шарах металів при деформації, пов'язана зі звичайним фазовим переходом, що протікає не доходячи до критичної точки кінетичного переходу до когерентного стану. Крім цього будь-який мікрооб'єм 351
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 349 350 351 352 353 354 355... 420 421 422
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
