Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 181 182 183 184 185 186 187... 420 421 422
|
|
|
|
5.1.4 Технологічний процес і техніка наплавлення деталей Розробка раціонального технологічного процесу відновлення деталей устаткування із застосуванням наплавлення є складним завданням. Для однієї і тієї ж деталі можна розробити кілька варіантів технології, що забезпечує відновлення форми і розмірів зношеної деталі при збереженні і підвищенні початкових експлуатаційних характеристик. Технологічний процес відновлення зношених деталей методами наплавлення включає наступні основні операції: дефектовку деталей і їхню підготовку до наплавлення; наплавлення; термічну і механічну обробку. Деталі, що працюють па зминання й ударне навантаження, одержують поверхневий наклеп з макроі мікротріщинами, місцеві зминання і розшарування металу. Тому поверхні деталей повинні бути попередньо підготовлені до наплавлення. Особливо ретельно потрібно виділити продукти корозії, забруднення і залишки корозійних середовищ. Просте промивання деталей розчинниками бензином, гасом, ацетоном, як правило, не забезпечує повного видалення цих речовин з пор і поверхневих тріщин. Тому застосовують випал у печах при 350-500 "С з наступним механічним поверхневим очищенням вигорілих залишків щіткою, галтовкою чи дробіструйною обробкою. Для цих же цілей використовуються також багатополум'яні чи звичайні газові пальники, що працюють на міському чи газі пропапо-буіаповій суміші. При цьому видаляються всі залишки олії, фарб та інших органічних речовин. Поверхні зім'яті, нерівномірно зношені, що мають задири, тріщини повинні бути механічно оброблені перед наплавленням. При повторному відновленні деталей з дефектами в поверхневому шарі необхідно цілком видаляти наплавлені шари до основного металу, а також усі тріщини. Отвори, чи пази канавки на поверхні що наплавляється, які необхідно зберегти, зашпаровують мідними, графітовими чи вугільними вставками. Поверхні деталі, які необхідно охороняти від бризок і нальотів оксидів, закривають сухим чи мокрим азбестом. Починати наплавлення підготовлених деталей можна тільки після того, як будуть точно визначені їхні ремонтні розміри, тобто після остаточної обробки поверхонь сполучених деталей. Техніка і режими проведення процесу наплавлення повинні забезпечувати: мінімальне проплавлення основного металу і перемішування його з наплавленим; відсутність пор, тріщин, жужільпих включені, несплавок і інших дефектів у наплавленому шарі; мінімальну величину внутрішніх залишкових напруг і коробления виробу; рівномірну висоту і рельєф наплавленого шару. Зменшення глибини проплавлення і частки основного металу м наплавленому досягається за рахунок зниження величини зварювальною струму. При цьому зменшується перетин наплавлених валиків, що сприятливо позначається па величині і розподілі залишкових напружень. ІК2
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 181 182 183 184 185 186 187... 420 421 422
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
