Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 91 92 93 94 95 96 97... 187 188 189
|
|
|
|
теристика у цих генераторах не спадна, а жорстка. Щоб мати спадну характеристику на дузі, на кожному робочому місці послідовно з дугою вмикають баластні реостати 4. При замиканні зварювального кола частина напруги генератора втрачається на баластному реостаті за рівнянням де ІІрвтрата напруги на реостаті, В; 7? опір реостата, Ом. Отже, напруга на дузі иа=иг-ир, де иг напруга генератора, В. При короткому замиканні втрата напруги на баластному реостаті майже дорівнює напрузі на затискачах генератора і тому напруга на дузі спадає майже до нуля. Баластним реостатом регулюють також силу зварювального струму, а реостатом 2 змінюють напругу холостого ходу генератора. До багатопостових належить генератор СГ-1000, від якого живляться шість зварювальних постів. Кожний пост використовує струм до 300 А через баластний реостат РБ-300. Зварювальні генератори, встановлені на одному валу з двигунами, називають зварювальними перетворювачами. Це однопостові генератори ПСО-300, ПСО-500, багатопостовий ПСМ-1000 та ін. 6. Зварювальні випрямлячі складають із напівпровідникових елементів вентилів. Напівпровідниковий вентиль добре проводить струм тільки в одному напрямі. Для зварювальних випрямлячів використовують в основному селенові вентилі на алюмінієвій основі. Тепер розроблені і випускаються германієві і силіцієві випрямлячі, які кращі від селенових за технічними даними. Випрямні установки складаються з трансформатора і напівпровідникового випрямляча. Всі випрямлячі мають високий ККД і невеликі розміри, дають змогу плавно регулювати силу струму і забезпечують стійке горіння дуги. Подібно до зварювальних генераторів вони можуть бути одноі багатопостовими, мати спадну або жорстку зовнішню характеристику. 5. Ручне дугове зварювання 1. Електроди для ручного дугового зварювання. Ручне дугове зварювання виконують штучними електродами, які зварник подає до зварювального виробу і переміщує в потрібному напрямі. При зварюванні за методом Бенардоса використовують вугільні або графітові електроди діаметром 6.. .30 мм, завдовжки 200.. .300 мм. Для зварювання за способом Сла-в'янова використовують металеві електроди, які мають діаметр 1,5... 12 мм і довжину 200.. .450 мм. Зварювання в інертних газах виконують з використанням вольфрамових електродів діаметром 1...6 мм. Рис. У.6. Схема плавлення електрода з товстим покриттям Для зварювання сталей електроди виготовляють із сталевого зварювального дроту за ГОСТ 2246-70, яким передбачено 75 її марок. З них шість виготовляють з низьковуглецевої, ЗО-з легованої і 39 — з високолегованої сталі. Всі вони мають обмежений вміст вуглецю, сірки і фосфору. Дугове зварювання стрижнями з сталевого дроту (голими електродами) не застосовують через нестійке горіння дуги і велике насичення металу шва киснем і азотом повітря. Для підвищення стійкості горіння дуги і захисту розплавленого металу від взаємодії з повітрям на електродні стрижні 5 (рис. У.6) наносять так звані товсті, або якісні, покриття 4. їх складовими, крім стабілізуючих і клейких (рідке скло), є шлакоі газоут-ворювальні речовини і розкислювачі. Для одержання наплавленого металу спеціального складу і властивостей вони містять також різні легуючі елементи. До стабілізуючих належать різні сполуки лужних (калію, натрію) і лужноземельних (кальцію) металів, які в дузі легше іонізуються, ніж кисень і азот повітря, і цим поліпшують стійкість горіння дуги. Шлакоутворювальними речовинами є оксиди (ТЮ2, 5Ю2, МпО), карбонати (СаС03, :\^С03) й інші сполуки (СаР2), які вносять в покриття у вигляді мінералів (кремнезему, мармуру) і руд (титанової, манганової). Під час плавлення покриття вони утворюють шлаки, які покривають краплини З електродного металу в дузі і зварювальну ванну на металі 1 шва і цим захищають розплавлений метал від азоту і кисню повітря. Після остигання металу шва і шлаку шлакова кірка 2 легко відділяється від поверхні шва. Для газового захисту в електродні покриття вносять різні органічні сполуки, наприклад електродну целюлозу, які під час згоряння утворюють навколо дуги захисні гази оксиди вуглецю, водень і цим захищають розплавлений метал від взаємодії з повітрям. Як розкислювачі застосовують елементи, що мають більшу спорідненість з киснем, ніж залізо. До них належать манган, титан, силіцій та ін. Перебуваючи в зварювальній ванні, вони відбирають кисень від оксидів заліза, утворюючи нерозчинні в залізі оксиди відповідних елементів, які потім спливають у шлак. Легуючими елементами є хром, манган, вольфрам, молібден. В електродні покриття їх вносять тоді, коли електроди призначені для зварювання легованих сталей, одержання стійких до спрацювання наплавок тощо. Розкислювачі та легуючі елементи вносять у покриття переважно у вигляді феросплавів. Для виготовлення покритих електродів усі кускові матеріали шихти покриття подрібнюють, розмелюють, просіюють і змішують з рідким
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 91 92 93 94 95 96 97... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
