Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 87 88 89 90 91 92 93... 187 188 189
|
|
|
|
Розділ ТЕХНОЛОГІЯ V ЗВАРЮВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1. Фізична суть і класифікація способів зварювання 1.Фізична суть зварювання. Зварюванням називають процес виготовлення нерознімних з'єднань твердих матеріалів, що здійснюється за рахунок використання міжмолекулярних і міжатомних сил зчеплення. Щоб привести ці сили в дію, треба зблизити атоми з'єднуваних матеріалів на відстані порядку 4 • 10~8 см, тобто на такі, що приблизно дорівнюють параметрам кристалічних решіток цих матеріалів. Зазначеному процесу зближення сприяє нагрівання зварюваних поверхонь до розплавленого або пластичного стану і прикладання механічного зусилля стискання. Зварювання широко використовують при виготовленні нерознімних з'єднань металевих виробів і конструкцій, для з'єднання деяких неметалевих матеріалів (пластмас, скла, деяких гірських порід, смол), а також металів з неметалевими матеріалами керамікою, графітом, склом та ін. Проте найважливіше значення має зварювання металів, що як й інші способи обробки металів, широко застосовують у сучасному машинобудуванні і в будівництві. 2.Класифікація способів зварювання. Відповідно до ГОСТ 19521-74 способи зварювання класифікують за формою введеної енергії, яка визначає клас зварювання. Всі процеси зварювання здійснюються з використанням двох форм енергії термічної і механічної. Виходячи з цього, зварювання поділяють на три класи: термічне, термомеханічне і механічне. Термічне зварювання ґрунтується на частковому плавленні елементів з'єднання. При цьому кромки цих елементів (основний метал) і в більшості випадків додатковий (присадний) метал нагрівають до рідкого стану, утворюючи загальну зварювальну ванну. Після віддалення джерела теплоти метал ванни затвердіває, утворюючи зварний шов, який з'єднує зварювані елементи. До термічного класу належать такі види зварювання: дугове, електрошлакове, плазмово-променеве, індукційне, електронно-променеве, газове, термітне та деякі інші. При термомеханічному зварюванні зварне з'єднання утворюється нагріванням зварюваних деталей до пластичного стану або до початку плавлення і додатковим прикладанням механічних зусиль стисканням. До цьо го класу належать дугопресове, газопресове, контактне, дифузійне, індукційно-пресове зварювання. Механічне зварювання ґрунтується на використанні різних видів механічної енергії. До механічного класу належать холодне зварювання, зварювання тиском, тертям, вибухом, ультразвукове. За ступенем механізації зварювання поділяють на ручне, напівавтоматичне і автоматичне. Крім того, кожний вид зварювання може бути розгорнутим за технічними і технологічними ознаками. Наприклад, дугове зварювання можна виконувати дугою прямої або посередньої дії, плавким або неплавким електродом, з захистом металу газом, флюсом або іншим способом. Найважливішими видами зварювання є дугове, контактне і газове. Запитання і завдання для самоконтролю 1.У чому фізична суть зварювання? 2.Які способи зварювання ви знаєте? Глава 2. ТЕРМІЧНЕ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ 2. Основні способи дугового зварювання 1.Класифікація способів дугового зварювання. Електричне дугове зварювання вперше було застосовано в Росії. У 1882 р. російський винахідник М. М. Бенардос використав електричну дугу, яку в 1802 р. відкрив В. В. Петров, для зварювання металів вугільним електродом, а в 1888 р. М. С. Слав'янов запропонував спосіб дугового зварювання металевим електродом. Залежно від способу вмикання до зварювального кола основного й присадного металу і характеру дії на них зварювальної дуги розрізняють такі основні способи дугового зварювання: неплавким вугільним електродом, або спосіб Бенардоса, плавким металевим електродом, або спосіб Слав'янова, і плавкими металевими електродами з використанням трифазної дуги. 2.За способом Бенардоса (рис. V.1, а) дуга постійного струму при прямій полярності (мінус на електроді, плюс на виробі) горить між вугільним або графітовим електродом З і зварюваним виробом 7. Присадний метал 2 у зварювальне коло не ввімкнений, тому дуга діє прямо тільки на основний метал, а на присадний побічно. При зворотній полярності, тобто коли електрод стає анодом (плюс на електроді), а виріб катодом (мінус на виробі), вугільна дуга стає нестійкою і відбувається навугле-цьовування металу. Зварювання за способом Бенардоса застосовують переважно при на-плавлюванні порошкоподібними твердими сплавами деталей, які швид
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 87 88 89 90 91 92 93... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
