Технологія конструкційних матеріалів






Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу Технологія конструкційних матеріалів

Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .



Страницы: 1 2 3... 5 6 7 8 9 10 11... 187 188 189
 

Зміни складу металу в процесі плавлення показано на рис. 1.4, б. При продуванні вуглець та інші домішки окислюються безпосередньо киснем дуття, а також оксидом заліза FeO. Одночасно утворюється активний шлак з необхідним вмістом СаО, у зв'язку з чим виводяться сірка і фосфор з утворенням стійких сполук Р205 • ЗСаО і CaS в шлаці. Після 15... 16 хв продування фурму піднімають, нахиляють конвертер, беруть пробу металу на аналіз і скочують більшу частину шлаку. Після визначення експрес-аналізом складу сталі (це займає 7...8 хв) конвертер знову ставлять у вертикальне положення, заводять фурму і продовжують продування протягом часу залежно від даних аналізу і заданої марки сталі. Для зменшення вмісту кисню вилиту із конвертера сталь розкислюють, тобто добавляють до неї елементи з більшою, ніж у заліза, спорідненістю до кисню (Si, Mn, AI). Взаємодіючи з оксидом заліза FeO, вони утворюють нерозчинні оксиди MnO, Si02, А1203, які переходять у шлак. Продуктивність кисневого конвертера місткістю 300 т становить 400... 500 т/год (продуктивність мартенівських і електропечей не перевищує 80 т/год). Завдяки великій продуктивності і малій металомісткості киснево-конвертерний спосіб стає основним способом виробництва сталі (див. рис. 1.14) Подальше вдосконалення конвертерного процесу сприяло створенню ряду його різновидів, наприклад застосування комбінованого дуття -вдування кисню не тільки зверху, а й крізь донні фурми. В ряді випадків крізь днище вдувають повітря, невелику кількість аргону або азоту, іноді порошок вапна. Для кращого перемішування ванни рідкого металу застосовують обертові агрегати: конвертери з нахилом поздовжньої осі під час обертання під кутом 17...20° до горизонту місткістю 30...160 т, роторні агрегати завдовжки близько 15 м і зовнішнім діаметром до 4 м місткістю до 100 т. Новим технічним рішенням цієї проблеми, яке передбачає максимальне корисне використання хімічної і фізичної теплоти відхідних газів у плавильному просторі, є так звана енергетично оптимізована піч EOF*. Піч EOF (рис. 1.5) складається з плавильної посудини 7, подібної за формою до кисневого конвертера, футерованої вогнетривкою кладкою з водоохолоджуваними стінами і склепінням. У поді посудини є фурми, крізь які вдувається кисень та вуглецевий пил разом з азотом або вуглекислим газом у суміші з парою. Тут також є інжектори для вторинного окислення і кисневі пальники для розігрівання агрегату після ремонту або в період очікування. Над плавильною посудиною встановлено нагрівник 2, в якому на трьох рівнях відбувається напівбезперервне підігрівання металевого брухту 4 (окремих кусків, прес-пакетів масою до 500 кг, твердого чавуну) протитечіями відхідних газів до температури 850 °С. * EOF Enerqy Optimizinq Furnace; енергетично оптимізована піч; розробник -фірма KLSE (Німеччина). Рис. 1.5. Схема роботи енергетично опти-мізованої печі ♦ Брухт розміщується на водоохо-лоджуваних колосниках 3. Для опускання брухту колосники виводяться вбік гідравлічними механізмами. Щоб гази і часточки пилу не потрапляли в навколишнє середовище, при завантаженні брухту забезпечується герметизація нагрівника. З нагрівника 2 брухту гази направляються в нагрівник 5 повітря, яке подається разом з киснем у плавильний простір для допалювання оксиду вуглецю СО. У режимі переробки шихти з 50 % чавуну і 50 % брухту продування рідкої ванни триває близько 35 хв, а плавка 7 хв. Місткість таких агрегатів становить 30... 100 т, річна продуктивність 200...600 тис. т. Виплавлена сталь за якістю не поступається сталям, які отримують іншими процесами. Застосування таких агрегатів, що особливо важливо, значно знижує потреби сталеплавильного виробництва в електроенергії і енергоносіях. Рідке паливо Вугілля Льотка 10. Виробництво сталі в мартенівських печах 1. Мартенівська піч (рис. 1.6) це регенеративна полуменева піч, висока температура в якій (1750... 1800 °С) досягається згорянням газу над плавальним простором. Газ і повітря, що надходять у піч, підігріваються в регенераторах. Ліворуч від плавильного простору 7 є канали для газу З і повітря 4, з'єднані з регенераторами 1 і 2. Такі самі канали для газу 9 і повітря 8 є праворуч від плавильного простору 7. Вони відповідно з'єднані з регенераторами 10 і 11. Кожний із регенераторів має насадку із викладеної в клітину вогнетривкої цегли. Шихта завантажується крізь вікна 5. Газ і повітря потрапляють у піч через нагріті до температури 1200... 1250 °С регенератори 10 і 11, нагріваються в них і попадають у плавильний простір печі. Тут газ і повітря змішуються і згоряють, створюючи полум'я високої температури. Продукти згоряння каналами 3 і 4 надходять у регенератори 1 і 2, нагрівають їх, охолоджуючись до температури 500...600 °С, і виходять крізь трубу 13. В міру того як охолоджуються регенератори 10 і 11, напрям газу і повітря в печі змінюють на зворотний за
rss
Карта
 






Страницы: 1 2 3... 5 6 7 8 9 10 11... 187 188 189

Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу


Пламенная поверхностная закалка в машиностроении
Электротермическое оборудование
Материаловедение
Технологія конструкційних матеріалів
Технология термической обработки металлов с применением индукционного нагрева
Справочник по конструкционным материалам
Коррозионностойкие, жаростойкие и высокопрочные стали и сплавы

rss
Карта