Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 67 68 69 70 71 72 73... 187 188 189
|
|
|
|
ність, вона зростає також із збільшенням перерізу заготовки. Тому заготовки з легованих сталей діаметром понад 150 мм нагрівають поступово (методично) в два етапи: повільне нагрівання і витримування при 700... 800 °С, а потім нагрівання до потрібної температури з найбільш можливою швидкістю. 8. Основні види нагрівальних пристроїв 1.Види нагрівальних пристроїв. Пристрої для нагрівання заготовок перед обробкою тиском поділяють на нагрівальні печі та електронагрів-ники. Нагрівальні печі використовують частіше для нагрівання зливків, великих і середніх заготовок. Електронагрівальні пристрої, як і печі, застосовують для нагрівання дрібних та середніх заготовок. У печах теплота від стінок нагрівальної камери до заготовок передається випромінюванням і частково конвекцією. В електронагрівальних пристроях теплота виділяється в самому металі, який нагрівається під дією електромагнітного поля (індукційне нагрівання) або електричного струму (електроконтактне нагрівання). 2.Типи печей. Залежно від джерела енергії нагрівальні печі є полумене-ві і електричні. В полуменевих печах теплота утворюється при згорянні рідкого (мазуту) або газоподібного палива. В електричних печах теплота виникає при проходженні струму через металеві або карборундові опори, вмонтовані в стінках нагрівальної камери. Вони використовуються переважно для нагрівання кольорових сплавів. За принципом дії розрізняють печі камерні і методичні. 3.Камерні печі можуть бути переносними (для нагрівання заготовок до 150 мм) і стаціонарними. Робочий простір печі (нагрівальна камера) З (рис. IV.5, а), яка футеро-вана вогнетривкою цеглою, нагрівається при спалюванні палива за допомогою двох форсунок 2 (або пальників) і має однакову температуру. Заготовки 7, розміщені на поді печі, завантажуються крізь вікно 5. Продукти згоряння виводяться крізь димохід 4 і використовуються для нагрівання до 200...300 °С повітря, яке надходить у піч, що підвищує ККД печі. Печі для нагрівання великих заготовок обладнують різними пристроями, що полегшують завантаження і вивантаження. Використовують печі зі штовхачами, карусельні, конвеєрні, з висувним подом. Різновидом камерних печей є нагрівальні колодязі, які застосовують для нагрівання великих зливків при прокатуванні і куванні. В них заготовки розміщуються вертикально і завантажуються зверху краном. 4.Методичні печі призначені для нагрівання великих заготовок під прокатування і кування у великосерійному виробництві. Печі мають велику довжину (8...22 м) і три зони з різною температурою. Заготовки 1 (рис. IV.5, б), поступово переміщуючись назустріч гарячим газам уздовж печі, проходять зони підігрівання І (600...800 °С), максимального нагрі З Рис. IV.5. Полуменеві печі для нагрівання заготовок вання Я (1350 °С), де відбувається основне згоряння палива за допомогою форсунок або пальників 2, і зону витримування III (1200... 1300 °С), в якій вирівнюється температура по перерізу заготовки. Продукти згоряння з температурою 700 °С направляють в рекуператори для підігрівання повітря. Заготовки штовхачем 6 проштовхуються крізь піч по охолоджуваних напрямних трубах 7 і вивантажуються крізь вікно 8. Печі для нагрівання заготовок діаметром до 120 мм мають дві зони нагрівання (600...700 °С та 1250... 1300 °С) і називаються напівметодичними. 5. Електричні нагрівальні пристрої. Індукційне нагрівання ґрунтується на появі в заготовці, що розміщується в змінному електромагнітному полі, змінних струмів. Унаслідок поверхневого ефекту (скін-ефекту) із зростанням частоти струму глибина поверхневого шару, в якому індукуються змінні струми і який нагрівається, зменшується. Тому при нагріванні заготовок діаметром до 150 мм використовується частота 500...8000 Гц, а для більших заготовок 50 Гц. Індуктор у вигляді багатовиткового соленоїда по діаметру заготовки виконують із мідної трубки, що охолоджується водою. Електроконтактне нагрівання, що ґрунтується на виділенні теплоти при проходженні струму через заготовку (за законом Джоуля-Ленца), застосовують для нагрівання сталевих заготовок діаметром до 75 мм. Напруга при цьому становить 5...15 В, сила струму до 5000 А. Кінці заготовок, що затискуються між мідними струмопідвідними контактами, нагріваються на 200...300 °С вище від її середньої частини. Цей метод раціонально використовувати для нагрівання сталевих заготовок сталого перерізу і значної довжини.
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 67 68 69 70 71 72 73... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
