Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 65 66 67 68 69 70 71... 187 188 189
|
|
|
|
Рис. ІУ.4. Механічна схема деформації: апри волочінні; б при пресуванні температурі 100...400 °С пластичність знижується, а міцність підвищується. Цей інтервал температур називається зоною крихкості, або синьоламкості, сталі, що пояснюється появою найдрібніших частинок карбідів, нітридів на площинах зсуву деформації. При температурі близько 1000 °С міцність сталі зменшується більше ніж у 10 разів. 3. Швидкість деформації зміна ступеня деформації є за одиницю часу йгійі. (Від швидкості деформації слід відрізняти швидкість деформування, що дорівнює швидкості переміщення деформуючого інструмента.) Механічні властивості металів визначаються при швидкості деформування до 10 мм/с. Обробку тиском на пресах та кувальних машинах виконують при швидкості робочих органів 0,1...0,5 м/с, а на молотах у момент удару 5... 10 м/с. При цьому швидкість деформації становить 200...250 1/с. Ще більші швидкості виникають при штампуванні на високошвидкісних молотах (20...30 м/с), штампуванні вибухом та електромагнітному. З підвищенням швидкості деформації границя міцності зростає, а пластичність зменшується. Особливо різко зменшується пластичність деяких високо-легованих сталей, магнієвих та мідних сплавів. При обробці тиском нагрітого металу це можна пояснити впливом двох протилежних процесів: зміцненням при деформації та знеміцнюванням внаслідок рекристалізації. При великих швидкостях деформації знеміцнювання може відставати від зміцнення. 4. Напружений стан значно впливає на пластичність металу. Залежно від схеми напруженого стану пластичність металів можна змінювати в широких межах. При однакових за схемою головних деформацій і наслідками процесах обробки тиском, наприклад пресуванні й волочінні (рис. IV.4), можуть бути різні схеми головних напружень і, отже, різна пластичність. Чим більші стискальні й менші розтягувальні напруження, тим вища пластичність металу. Найсприятливішими для обробки тиском є умови всебіч ного нерівномірного стискання (див. рис. ГУ.З, а). Тому пресуванням можна обробляти тиском навіть крихкі метали. При куванні стискальні напруження можна підвищити, використовуючи замість плоских фігурні бойки. 5. Холодна та гаряча обробка металів тиском 1.Зміцнення та рекристалізація металів. При деформації металів підвищується щільність дефектів кристалічної будови та зростає опір їх переміщенню. З підвищенням ступеня деформації границі міцності й текучості, а також твердість зростають, а пластичність і в'язкість зменшуються, зростають залишкові напруження. Зміцнення металів при пластичній деформації називається наклепом. Унаслідок зміцнення пластичні властивості металів можуть погіршитися настільки, що подальша деформація спричинить руйнування. При зміцненні метал переходить до термодинамічно несталого стану з підвищеним рівнем внутрішньої енергії, тому він намагається самочинно перейти до більш сталого стану. При нагріванні зміцненого металу до температури, що становить 0,2...0,3 від температури плавлення 7^ (поверненні), частково зменшуються спотворення кристалічної решітки та внутрішні напруження без істотної зміни мікроструктури та властивостей деформованого металу. При нагріванні деформованих металів вище ніж 0,4 ТПП утворюються нові рівноважні зерна, і властивості металу відновлюються до їхніх вихідних значень перед деформацією. Процес утворення нових центрів кристалізації та нових рівноважних зерен у деформованому металі, що супроводжується зменшенням міцності, зростанням пластичності та відновленням інших властивостей, називається рекристалізацією. Найменша температура, при якій починаються рекристалізація та знеміцнювання металу, є температурою рекристалізації. Розмір зерна після рекристалізації залежить від ступеня та швидкості деформації, а також від температури та тривалості нагрівання. 2. Холодне та гаряче деформування. Залежно від температурно-швидкісних умов при деформуванні можуть відбуватися два протилежних процеси: зміцнення, спричинене деформацією, та знеміцнення, зумовлене рекристалізацією. Відповідно розрізняють холодне та гаряче деформування. Холодне деформування відбувається при температурах, нижчих від температури рекристалізації, і супроводжується зміцненням металу. Гаряче деформування проходить при температурах, вищих від температури рекристалізації. При гарячому деформуванні відбувається також зміцнення металу (гарячий наклеп), але воно повністю знімається в процесі рекристалізації. Під час рекристалізації пластичність металу вища, а опір деформуванню приблизно в 10 разів менший, ніж при холодному деформуванні. Деформування, після якого відбувається тільки часткове знеміцнювання, називається неповним гарячим деформуванням.
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 65 66 67 68 69 70 71... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
