Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 64 65 66 67 68 69 70... 187 188 189
|
|
|
|
Кування процес деформування нагрітої заготовки між бойками молота або преса (рис. ГУ.2, г). Зміна форми та розмірів заготовки досягається послідовно дією бойків чи інструменту на різні ділянки заготовки. Об'ємне штампування полягає в одночасному деформуванні всієї заготовки в спеціальному інструменті штампі на молотах, пресах або горизонтально-кувальних машинах (рис. IV.2, д). Форма та розміри внутрішньої порожнини штампа визначають конфігурацію і розміри поковок. Листове штампування призначене для виготовлення плоских та об'ємних порожнистих деталей з листа або стрічки за допомогою штампів на холодноштампувальних пресах (рис. IV.2, е). 3. Теоретичні аспекти обробки тиском Теоретичні положення обробки тиском становлять основу раціональної побудови всіх технологічних процесів обробки металів тиском. Вони дають можливість обґрунтувати визначення умов деформації, які б забезпечили раціональний вибір і розрахунок заготовок, найвищу пластичність і обробку з найменшими зусиллями і витратами енергії. 1. Основні закони пластичного деформування є основою теорії обробки тиском. Такими законами є: •закон незмінності об 'єму металу до і після деформації, на основі якого роблять розрахунки заготовок, а також розрахунки переходів формоутворення при різних операціях обробки тиском; •закон подібності, який стверджує, що при пластичному деформуванні в однакових умовах геометрично подібних тіл з однакового матеріалу відношення зусиль деформування дорівнює квадрату, а відношення витрачених робіт кубу відношень відповідних лінійних розмірів. Цей принцип забезпечує можливість моделювання процесів обробки тиском; •закон найменшого опору, за яким кожна з точок деформованого тіла, що може переміщуватися в різних напрямах, переміщується в напрямі найменшого опору. Використання цього закону дає можливість для раціонального вибору форми перерізу заготовок для конкретних умов обробки. Наприклад, одержати осадкою круглі в перерізі поковки можна із заготовок з квадратним перерізом. Слід враховувати, що в реальних умовах деформування через вплив певних факторів (зокрема, контактного тертя між інструментом і заготовкою) може бути деяке відхилення від наведених вище закономірностей пластичного деформування. 2. Механічна схема деформації. Для аналізу процесів обробки тиском потрібно знати напружений і деформований стан металу. Напружений стан в малому елементарному об'ємі визначають схемою головних напружень. Головні напруження це нормальні напруження, що діють в трьох взаємно перпендикулярних площинах, на яких дотичні Рис. IV.3. Схема головних напружень і деформацій деє напруження дорівнюють нулю. На рис. ІУ.З, а... г наведено схеми головних напружень, які найчастіше трапляються при обробці тиском. Деформований стан визначається схемою головних деформацій, тобто деформацій у напрямах, перпендикулярних до площин, на яких немає дотичних напружень (рис. IV.З, д...є). При цьому згідно з законом незмінності об'єму Єї + є2 + є3 = 0. Сукупність схем головних напружень та головних деформацій називають механічною схемою деформації, яка відтворює схему діючих сил і визначає характер формоутворення. Опір деформуванню залежить від схеми головних напружень, а схема головних деформацій зумовлює характер зміни фізико-механічних властивостей металу при деформуванні. 4. Фактори, що впливають на пластичність металу 1.Вплив складу. Найбільшу пластичність мають чисті метали. Сплави тверді розчини більш пластичні, ніж сплави, що утворюють хімічні сполуки. Компоненти сплавів впливають також на їхню пластичність. З підвищенням кількості вуглецю пластичність сталі зменшується. Сталі, що містять понад 1,5 % вуглецю, майже не піддаються куванню. Силіцій знижує пластичність сталі, тому киплячу маловуглецеву сталь (08кп, Юкп) з малим вмістом силіцію застосовують при виготовленні деталей холодним штампуванням глибоким витяганням. У легованих сталях хром і вольфрам зменшують, а нікель та ванадій підвищують пластичність сталі. Сірка з залізом утворює сульфід (РеБ), що у вигляді евтектики розміщується на границях зерен і при нагріванні до 1000 °С розплавляється. Внаслідок цього зв'язок між зернами порушується, і сталь стає крихкою. Таке явище називається червоноламкістю. Манган, утворюючи тугоплавку сполуку МпБ, нейтралізує шкідливу дію сірки. Фосфор збільшує міцність, твердість сталі, але зменшує, особливо при низьких температурах, пластичність та ударну в'язкість, спричинюючи холодноламкість сталі. 2.Вплив температури. З підвищенням температури нагріву пластичність металів зростає, а міцність зменшується. Проте у вуглецевих сталей при
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 64 65 66 67 68 69 70... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
