Технологія конструкційних матеріалів






Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу Технологія конструкційних матеріалів

Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .



Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8... 186 187 188 189
 

вини. При досягненні температури 750...900 °С у шихті відновлюється залізо: ЗРе203 + СО = 2Ре304+С02; Ре304 + СО = ЗРеО+С02; РеО + СО = Ре+С02. Частина оксиду РеО опускається до розпару і заплечиків і відновлюється вуглецем коксу. У відновленні заліза беруть участь також сажистий вуглець і водень. У результаті цих реакцій утворюється тверде губчасте залізо. При температурі 1000... 1100 °С губчасте залізо насичується вуглецем: ЗРе +2СО = Ре3С +С02; ЗРе + С = Ре3С. Вуглець зменшує температуру плавлення залізовуглецевого сплаву, тому при опусканні в нижню частину шахти сплав починає плавитись, додатково насичується вуглецем та іншими елементами, які відновлюються із руди, манганом, силіцієм, фосфором, сіркою. Манган міститься в руді у вигляді оксидів і частково відновлюється твердим вуглецем. Силіцій є в пустій породі у вигляді кремнезему Бі02 і також відновлюється твердим вуглецем. Невідновлені оксиди мангану і силіцію переходять у шлак. Фосфор міститься в руді в основному у вигляді сполуки Р205 • ЗСаО, відновлюється оксидом вуглецю та твердим вуглецем і майже повністю переходить у сплав. Сірка потрапляє в доменну піч у складі руди і коксу у вигляді сполук Ре82, РеБ, СаБ02, СаБ. Значна частина сірки видаляється у вигляді летких сполук (802, Н28), інша переходить у сплав (РеБ) або шлак (СаБ). Таким чином, унаслідок відновлення заліза, мангану, силіцію, фосфору та сірки і розчинення їх у залізі в горні печі збирається шлак сплав пустої породи, флюсів, попелу палива, а також частина невідновлених оксидів. У міру того як утворюються і накопичуються чавун і шлак, їх випускають із печі: чавун через 3...4 год по льотці З (див. рис. 1.3), а шлак -через 1... 1,5 год по льотці 18. Чавун стікає по жолобу в ковші місткістю до 1000 т і залізницею направляється на розливальну машину або зливається у спеціальні опалювальні накопичувачі міксери для переробки в сталь. Витримування у міксері сприяє також вирівнюванню хімічного складу чавуну. Основними техніко-економічними показниками роботи доменної печі є: а) коефіцієнт використання корисного об'єму печі КВКО: КВКО = У/Р, де Vкорисний об'єм печі, м3; Рсередня добова продуктивність печі, т; для доменних печей КВКО = 0,5...07; б) питома витрата коксу: К = А/Р, де А витрата коксу за добу. Питома витрата коксу на передових підприємствах становить 470...490 кг і є важливим показником роботи доменної печі, оскільки вартість коксу становить близько 50 % вартості чавуну. Поліпшити техніко-економічні показники роботи доменних печей можна удосконаленням їхньої конструкції, кращою підготовкою шихтових матеріалів, інтенсифікацією плавлення, збагаченням повітряного дуття киснем. Значний економічний ефект дають будівництво та експлуатація великих доменних печей. Тому нині експлуатуються в основному печі об'ємом 2300 і 2700 м3. На Криворізькому металургійному заводі введено в дію піч об'ємом 5000 м3. Печі такого об'єму виплавляють за добу понад 10 тис. т чавуну. Продуктивність праці при виплавці чавуну в таких печах майже на 30 % вища, а металомісткість печей на 12 % менша, ніж у печах об'ємом 2700 м3. Поряд із збільшенням об'єму доменних печей велике значення має вдосконалення систем механізації і автоматизації керування процесом виплавки чавуну, включаючи АСП. Збільшенню виплавки чавуну і зменшенню витрат коксу сприяють підвищення ефективності збагачення руд, застосування офлюсованого агломерату і обкотків. 7. Продукти доменного виробництва Головними продуктами доменного виробництва є чавун і феросплави, побічними шлак і колошниковий газ. Залежно від хімічного складу, будови і призначення виплавлені в доменній печі чавуни поділяють на переробні, ливарні і спеціальні. 1.Переробні чавуни основний вид чавуну, призначений для вироблення сталі. Звичайний його склад: 3,5...4,5 % С; 0,3... 1,3 % Бі; 0,8... 1,2 % Мп; до 0,3 % Р і 0,07 % Б. Особливістю переробних чавунів є те, що вуглець у них міститься у вигляді сполуки Ре3С цементиту. Такі чавуни на зламі мають білий відтінок, тому їх ще називають білими. Вони відрізняються великою твердістю, обробляти різанням їх важко, тому як конструкційний матеріал вони використовуються рідко. У ливарному виробництві з них дістають ковкий чавун. 2.Ливарні чавуни призначені для одержання фасонного литва. їх розливають у закріплені на безперервному конвеєрі розливальної машини виливниці. Після затвердіння і охолодження водою 50-кілограмові чавунні чушки випадають при повороті конвеєра із виливниць прямо в залізничні вагони для відправлення на машинобудівні заводи.
rss
Карта
 






Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8... 186 187 188 189

Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу


Пламенная поверхностная закалка в машиностроении
Электротермическое оборудование
Материаловедение
Технологія конструкційних матеріалів
Технология термической обработки металлов с применением индукционного нагрева
Справочник по конструкционным материалам
Коррозионностойкие, жаростойкие и высокопрочные стали и сплавы

rss
Карта