Технологія конструкційних матеріалів






Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу Технологія конструкційних матеріалів

Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .



Страницы: 1 2 3... 42 43 44 45 46 47 48... 187 188 189
 

Глава 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА ВИЛИВКІВ 3. Ливарні властивості сплавів Для виготовлення виливків найбільш широко застосовують чавуни з різною формою графіту; вуглецеві та леговані сталі; сплави кольорових металів на основі алюмінію, міді, магнію, титану, молібдену та інших тугоплавких металів. Для виготовлення якісного виливка поруч із механічними, фізичними та хімічними властивостями ливарні сплави повинні мати ще й ливарні (технологічні) властивості, до яких належать: рідкотекучість, усадка, здатність до ліквації та газовбирання. 1. Рідкотекучість здатність рідкого металу заповнювати щілиноподібні порожнини ливарної форми. Якщо метал рідкотекучий, то він заповнює всю порожнину форми найбільш складної конфігурації, в іншому випадку утворюється недолив в щілинних перерізах виливка. Рідкотекучість, наприклад, чавуну і сталі залежить від хімічного складу та температури сплаву. Фосфор, силіцій та вуглець поліпшують її, а сірка погіршує. Сірий чавун містить вуглецю більше, ніж сталь, тому має кращу рідкотекучість. Високу рідкотекучість мають такі сплави: сірий чавун, силумін, сплави на цинковій основі; середню білий чавун, латунь, модифікований чавун; низьку сталь. Підвищення температури рідкого металу поліпшує рідкотекучість, і чим більше його перегріти, тим більш тонкостінний виливок можна виготовити. Розраховуючи при проектуванні товщину стінки виливка, треба враховувати рідкотекучість сплаву при оптимальній температурі заливання форми. Мінімальна допустима товщина стінки виливка для різних ливарних сплавів неоднакова і становить для виливків із сірого чавуну: дрібних 3...4 мм, середніх 8...10, великих -12...15 мм; для виливків із сталі відповідно 5...7 мм, 10...12 та 15. ..20 мм. Рідкотекучість сплаву визначають технологічною пробою заливанням рідкого металу в спіральну канавку (рис. III.2) трапецоїдного перерізу. За міру рідкотекучості сплаву беруть довжину заповненої частини спіралі (у сантиметрах). Якщо заливати метал при різних температурах, то можна знайти для кожного сплаву (по заповненій довжині спіралі) оптимальну температуру заливання форми. 2. Усадка зменшення об'єму металу та лінійних розмі Рис. III.2. Технологічна проба для визначення рідкотекучості сплаву рів виливка в процесі його кристалізації та подальшого охолодження в твердому стані. Отже, усадка може бути об'ємною і лінійною. Внаслідок об'ємної усадки під час кристалізації не вистачає металу для заповнення всієї порожнини форми. Проте, оскільки кристалізація поширюється з периферії стінки виливка до її центра, не вистачатиме металу там, де він кристалізується останнім, тобто в центрі масивних перерізів стінки виливка. В цьому перерізі утворюється концентрована усадочна раковина у вигляді порожнини (рис. III.З, а). Розміри раковини залежать від об'ємної усадки сплаву та температури заливання ливарної форми. У виливках з сірого чавуну через незначну його усадку утворюються усадочні раковини значно менших розмірів, ніж у сталевих. Аби уникнути усадочних раковин у виливках (особливо сталевих), слід у ливарній формі створити умови безперервного живлення масивних перерізів виливка рідким металом у процесі кристалізації. Для цього над масивним перерізом виливка утворюють порожнину більшого перерізу. Таку порожнину називають додатком 2 (рис. III.З, б). Додаток має тверднути останнім, тоді усадочна раковина 1 утворюватиметься в додатку і відрізатиметься разом з ним від виливка. Щоб забезпечити безперервне живлення виливка рідким металом, твердіння його має бути спрямованим від тонких перерізів до товстих і закінчуватись у додатку. Тому тонкі стінки виливка у ливарній формі розташовують унизу, а більш масивні Рис. III.3. Схеми встановлення додатків та холодильників угорі, під додатком. Тоді рідкий метал з додатка буде перетікати у виливок під дією власної ваги, а якщо в додаток закласти крейдяний патрон, то під тиском крейда розкладається й виділяє вуглекислий газ, який тисне на метал і видавлює його з додатка у виливок, що дає змогу зменшити об'єм додатка. Правильність вибору і розміщення перерізу виливка перевіряють методом вписаних кіл, що викочуються: коло, вписане в будь-який переріз виливка, має вільно перекочуватись у додаток. На рис. III. З, в наведено неправильну конструкцію виливка: коло А не може викотитись у додаток. Правильну конструкцію цього самого виливка подано на рис. III.З, г.
rss
Карта
 






Страницы: 1 2 3... 42 43 44 45 46 47 48... 187 188 189

Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу


Пламенная поверхностная закалка в машиностроении
Электротермическое оборудование
Материаловедение
Технологія конструкційних матеріалів
Технология термической обработки металлов с применением индукционного нагрева
Справочник по конструкционным материалам
Коррозионностойкие, жаростойкие и высокопрочные стали и сплавы

rss
Карта