Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 36 37 38 39 40 41 42... 187 188 189
|
|
|
|
виділяється атомарний вуглець, який дифундує в поверхневі шари деталі на глибину 0,5...2,5 мм. Газову цементацію здійснюють у спеціальних камерах при температурі 930... 1000 °С у середовищі циркулюючої суміші вуглецевмісних газів (природного, генераторного, світильного). Поряд з оксидом вуглецю карбюризаторами в цьому середовищі є також вуглеводні, наприклад метан СН4. Газова цементація продуктивніша, її легко механізувати й автоматизувати. Ефективним методом інтенсифікації газової цементації є нагрівання виробів струмом високої частоти і підвищення її температури до 1050...1070 °С. Цементація процес дифузійний. Концентрація вуглецю в поверхневому шарі цементованих виробів змінюється від 0,9...0,8 % до вихідної в сталі. У зв'язку з цим поступово змінюється й структура поверхневого шару від перлітної до феритно-перлітної із зменшенням кількості перліту. Цементовані вироби піддають гартуванню, внаслідок чого в поверхневому шарі утворюється мартенсит, а маловуглецева серцевина залишається в'язкою з добрим опором ударним навантаженням. 2. Азотування це насичення поверхневих шарів сталі азотом. Азотуванню звичайно піддають вироби з легованих сталей, які містять Al, Mo, Ті, V, W. Азотують в атмосфері аміаку при температурі 500...650 °С. Внаслідок дисоціації аміаку виділяється атомарний азот, який і дифундує в сталь, утворюючи з її компонентами дуже тверді сполуки нітриди ( AIN, Mo2N, VN тощо). Тому азотована поверхня твердіша за цементовану і, крім того, має підвищену корозійну стійкість. Азотування триває 25... 60 год, за цей час утворюється зміцнений шар завтовшки 0,3...0,6 мм. 3.Нітроцементація це одночасне насичення поверхневих шарів сталевих деталей вуглецем і азотом. Вона здійснюється в середовищі з суміші цементуючого (наприклад, вуглеводнів) і азотуючого (аміак) газів. Ні-троцементацію застосовують для підвищення твердості й зносостійкості різального інструменту і деталей машин. 4.Дифузійна металізація насичення поверхневого шару сталі хромом (хромування), алюмінієм (алітування) та іншими металами. Металізація може відбуватися в твердому і газовому середовищах металізаторі. Як твердий металізатор використовують суміш феросплаву (сплаву заліза з високим вмістом відповідного елемента Cr, А1 та ін.) з нашатирем NH4C1. При температурі 800...1200 °С у цій суміші утворюється летка сполука хлору з металом (СгС12, А1С13 тощо), яка потім дисоціює, і вільні атоми металу дифундують у поверхневі шари оброблюваної деталі. Насичення триває 5...15 год. Газову металізацію виконують у середовищі хлоридів відповідних металів. Насичення поверхневих шарів сталі та сталевих виробів хромом і алюмінієм застосовують для підвищення їх жаростійкості. Хромування, крім того, збільшує стійкість до спрацювання і корозії деталей машин. Запитання і завдання для самоконтролю 1.Що позначають критичні точки АС|, Асз, АСш при нагріванні і охолодженні сталі? 2.Які перетворення відбуваються в сталі при збільшенні швидкості охолодження? Які структури при цьому утворюються? Яка їх будова, властивості? 3.Яка швидкість охолодження сталі називається критичною? 4.Поясніть суть основних видів термічної обробки сталі. 5. У чому суть хіміко-термічної обробки сталі? Назвіть основні її види, призначення. Глава 5. КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ І СПЛАВИ 13. Алюміній і його сплави Алюміній це сріблясто-білий метал густиною 2,7 г/см3 і температурою плавлення 660 °С. Алюміній у відпаленому стані має ав = 80... 100 МПа, 25...30 НВ, велику пластичність (5 = 35...40 %), корозієстійкість, електроі теплопровідність. Для легування алюмінію застосовують Си, Бі, Mg, № та інші елементи. Залізо у більшості алюмінієвих сплавів є шкідливою домішкою. Розчинність більшості легуючих елементів в алюмінії з підвищенням температури збільшується, а при певному співвідношенні компонентів у сплаві утворюється евтектика. Сплави алюмінію, які тверднуть з утворенням твердого розчину, належать за своїми технологічними властивостями до деформівних, а сплави з евтектикою до ливарних. 1. Деформівні алюмінієві сплави поділяють на незміцнювані та зміцнювані термічною обробкою. В основу цього поділу покладено границю розчинності легуючих елементів при кімнатній температурі. До незміцнюваних термообробкою належать сплави типу АМц і АМг. У сплавах АМц міститься до 1,5 % Мп, а в АМг до 7 % Mg і 0,8 Мп. Для підвищення міцності в них додатково вводять до 2 % V, 0,1 % Ті, 0,005 % Ве. Ці сплави мають високу пластичність, добре зварюються, корозієстійкі, ств = = 200.. .300 МПа. З них виготовляють штамповані і зварні ємкості, баки тощо. До сплавів, що зміцнюються термообробкою, належать дуралюміни. Вони містять 2...5 % Си, до 1,5 % Mg, 1 % Мп. Позначають дуралюміни літерою Д і умовними номерами, наприклад Д1, Діб. Термічна обробка дуралюміну полягає в гартуванні його від температури, близької до 500 °С, і наступному природному старінні при кімнатній температурі протягом 5...7 діб або штучному при температурі 100... 150 °С. Після такої обробки властивості дуралюміну становлять ав = = 420... 470 МПа, 90... 100 НВ, 5 = 18...20 %.
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 36 37 38 39 40 41 42... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
