Технологія конструкційних матеріалів






Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу Технологія конструкційних матеріалів

Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .



Страницы: 1 2 3... 31 32 33 34 35 36 37... 187 188 189
 

М №, Со, МпРеN Сг, ві, Мо, \Л/ аб Рис. II. 10. Вплив легуючих елементів на положення критичних точок у сталіі трацію, що визначається точкою М, при кімнатній температурі мають аустенітну структуру і під час нагрівання не зазнають фазових перетворень до початку плавлення. Такі сталі належать до аустенітного класу. Інші елементи (Сг, Бі, Мо, V/), навпаки, підвищують точку А3 і знижують і А4 (рис. 11.10, б). У разі концентрації цих елементів понад кількість, ви ! значену точкою ТУ, сталі мають феритну структуру і також не зазнають :, фазових перетворень під час нагрівання. Вони належать до феритного класу.І За іншою класифікацією сталі, в яких після нормалізації зберігається І перлітна структура, складають перлітний клас, а якщо утворюється мар' тенсит, то мартенситний клас. Сталі з великим вмістом карбідів виділя! ють у карбідний клас. Легуючі елементи також значно впливають на перетворення в сталі під час нагрівання і охолодження, що, в свою чергу, відбивається на режимах термічної обробки сталі. 8. Леговані сталі Для маркування легованих сталей взято літерно-цифрову систему. Відповідно до неї легуючі елементи позначають такими літерами: А азот (але не в кінці і не на початку марки), Б ніобій, В вольфрам, Г манган, Д мідь, К кобальт, М молібден, Н нікель, П фосфор, Р бор,| С силіцій, Т титан, Ф ванадій, X хром, Ц цирконій, Ю алюміній!\ Перші дві цифри на початку марки конструкційних сталей вказують\ середній вміст вуглецю в сотих частках процента, цифри після літер се і редній вміст позначеного цими літерами елемента в процентах. Наприклад, марка 18Х2Н4В означає сталь із середнім вмістом таких елементів*І 0,18 % С, до 1 % Сг, 4 % № і близько 1 % \У. Літери в кінці марки означають таке: А високоякісна сталь (наприклад, 38ХГСА); Ш особливо високоякісна (98X18-Ш); СШ оброблена синтетичним шлаком (35ХМФА-СШ); Л сталь, призначена для одержання виливків (25Л). У марках інструментальних сталей вміст вуглецю зазначають у десятих частках процента (9ХС, 6ХВГ), а якщо його масова частка становить 1 % або більше, то початкову цифру взагалі не пишуть (XI2, ХВГ тощо). Деякі леговані сталі виділено в окремі групи і позначено літерами так: Ш підшипникова; Р швидкорізальна; Е магнітна; А з підвищеною оброблюваністю різанням. За призначенням леговані сталі поділяють на конструкційні, інструментальні і з особливими фізичними властивостями. 1. Конструкційні сталі призначені для виготовлення деталей машин та інших конструкцій. Від них вимагають високої міцності, в'язкості, пружності. До цієї групи належать також сталі, призначені для роботи в коро-зієактивних і високотемпературних умовах. Конструкційні сталі поділяють на такі групи. Будівельні низьколеговані сталі мають масову частку до 0,2 % С і порівняно невелику кількість легуючих елементів. До них належать, зокрема, сталі 09Г2, 10Г2СІ,15Г2СФ, 10НДП. їх використовують у будівництві та машинобудуванні в основному без термічної обробки. Поліпшувані сталі призначені для виготовлення деталей машин (вали, шестерні, шатуни тощо), які піддають гартуванню і високому відпусканню (поліпшенню). До них належать низьколеговані сталі з масовою часткою 0,3...0,5 % С, наприклад: 30Х, 40ХН, 30ХГСНА, 38ХНЗМФ. Сталі з підвищеною оброблюваністю різанням це так звані автоматні сталі, які можна обробляти з великою швидкістю різанням, забезпечують високу якість оброблюваної поверхні і велику стійкість інструменту. Ці сталі легують елементами, які самі або разом з іншими елементами сприяють утворенню короткої і ламкої стружки. Такими елементами є Б, РЬ, Са, Се. Вводять їх у сталь 0,1...0,3 %. До цієї групи належать сталі сірчані А20, А40Г; свинцеві АС30ХМ, АС38ХГМ; кальцієві АЦ20, АЦ45Х; селенові А45Е, А40ХЕ та ін. Ресорно-пружинні сталі легують Бі, Мп, Сг, XV, № у кількості 1,5...2,8 % та 0,10...0,25% V. Більш поширені кременисті сталі: 50С2, 60С2А, 70СЗА. Високонаван-тажені пружини і ресори виготовляють із сталей 60С2ХФА, 65С2ВА, 60С2Н2А; клапанні пружини із сталей 50ХФА, 50ХГФА. Підшипникові сталі застосовують для виготовлення кульок, роликів і кілець підшипників кочення. До них належать сталі ШХ6, ШХ9, ШХ15СГ, які містять близько 1 % С і відповідно 0,6; 0,9 і 1,5 % Сг. Зносостійкі сталі. Для роботи в умовах ударно-абразивного зношування призначені литі сталі аустенітного класу 110Г13Л і 60Х5Г10Л, а в умовах кавітаційно-ерозійного зношування (деталі відцентрових насосів, лопаті гідротурбін) сталі 30Х10Г10, 0Х14АГ12, 0Х14Г12М та ін. Корозієстійкі сталі поділяють на дві групи: хромисті і хромонікелеві.
rss
Карта
 






Страницы: 1 2 3... 31 32 33 34 35 36 37... 187 188 189

Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу


Пламенная поверхностная закалка в машиностроении
Электротермическое оборудование
Материаловедение
Технологія конструкційних матеріалів
Технология термической обработки металлов с применением индукционного нагрева
Справочник по конструкционным материалам
Коррозионностойкие, жаростойкие и высокопрочные стали и сплавы

rss
Карта