Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 31 32 33 34 35 36 37... 187 188 189
|
|
|
|
М №, Со, МпРеN Сг, ві, Мо, \Л/ аб Рис. II. 10. Вплив легуючих елементів на положення критичних точок у сталіі трацію, що визначається точкою М, при кімнатній температурі мають аустенітну структуру і під час нагрівання не зазнають фазових перетворень до початку плавлення. Такі сталі належать до аустенітного класу. Інші елементи (Сг, Бі, Мо, V/), навпаки, підвищують точку А3 і знижують і А4 (рис. 11.10, б). У разі концентрації цих елементів понад кількість, ви ! значену точкою ТУ, сталі мають феритну структуру і також не зазнають :, фазових перетворень під час нагрівання. Вони належать до феритного класу.І За іншою класифікацією сталі, в яких після нормалізації зберігається І перлітна структура, складають перлітний клас, а якщо утворюється мар' тенсит, то мартенситний клас. Сталі з великим вмістом карбідів виділя! ють у карбідний клас. Легуючі елементи також значно впливають на перетворення в сталі під час нагрівання і охолодження, що, в свою чергу, відбивається на режимах термічної обробки сталі. 8. Леговані сталі Для маркування легованих сталей взято літерно-цифрову систему. Відповідно до неї легуючі елементи позначають такими літерами: А азот (але не в кінці і не на початку марки), Б ніобій, В вольфрам, Г манган, Д мідь, К кобальт, М молібден, Н нікель, П фосфор, Р бор,| С силіцій, Т титан, Ф ванадій, X хром, Ц цирконій, Ю алюміній!\ Перші дві цифри на початку марки конструкційних сталей вказують\ середній вміст вуглецю в сотих частках процента, цифри після літер се і редній вміст позначеного цими літерами елемента в процентах. Наприклад, марка 18Х2Н4В означає сталь із середнім вмістом таких елементів*І 0,18 % С, до 1 % Сг, 4 % № і близько 1 % \У. Літери в кінці марки означають таке: А високоякісна сталь (наприклад, 38ХГСА); Ш особливо високоякісна (98X18-Ш); СШ оброблена синтетичним шлаком (35ХМФА-СШ); Л сталь, призначена для одержання виливків (25Л). У марках інструментальних сталей вміст вуглецю зазначають у десятих частках процента (9ХС, 6ХВГ), а якщо його масова частка становить 1 % або більше, то початкову цифру взагалі не пишуть (XI2, ХВГ тощо). Деякі леговані сталі виділено в окремі групи і позначено літерами так: Ш підшипникова; Р швидкорізальна; Е магнітна; А з підвищеною оброблюваністю різанням. За призначенням леговані сталі поділяють на конструкційні, інструментальні і з особливими фізичними властивостями. 1. Конструкційні сталі призначені для виготовлення деталей машин та інших конструкцій. Від них вимагають високої міцності, в'язкості, пружності. До цієї групи належать також сталі, призначені для роботи в коро-зієактивних і високотемпературних умовах. Конструкційні сталі поділяють на такі групи. Будівельні низьколеговані сталі мають масову частку до 0,2 % С і порівняно невелику кількість легуючих елементів. До них належать, зокрема, сталі 09Г2, 10Г2СІ,15Г2СФ, 10НДП. їх використовують у будівництві та машинобудуванні в основному без термічної обробки. Поліпшувані сталі призначені для виготовлення деталей машин (вали, шестерні, шатуни тощо), які піддають гартуванню і високому відпусканню (поліпшенню). До них належать низьколеговані сталі з масовою часткою 0,3...0,5 % С, наприклад: 30Х, 40ХН, 30ХГСНА, 38ХНЗМФ. Сталі з підвищеною оброблюваністю різанням це так звані автоматні сталі, які можна обробляти з великою швидкістю різанням, забезпечують високу якість оброблюваної поверхні і велику стійкість інструменту. Ці сталі легують елементами, які самі або разом з іншими елементами сприяють утворенню короткої і ламкої стружки. Такими елементами є Б, РЬ, Са, Се. Вводять їх у сталь 0,1...0,3 %. До цієї групи належать сталі сірчані А20, А40Г; свинцеві АС30ХМ, АС38ХГМ; кальцієві АЦ20, АЦ45Х; селенові А45Е, А40ХЕ та ін. Ресорно-пружинні сталі легують Бі, Мп, Сг, XV, № у кількості 1,5...2,8 % та 0,10...0,25% V. Більш поширені кременисті сталі: 50С2, 60С2А, 70СЗА. Високонаван-тажені пружини і ресори виготовляють із сталей 60С2ХФА, 65С2ВА, 60С2Н2А; клапанні пружини із сталей 50ХФА, 50ХГФА. Підшипникові сталі застосовують для виготовлення кульок, роликів і кілець підшипників кочення. До них належать сталі ШХ6, ШХ9, ШХ15СГ, які містять близько 1 % С і відповідно 0,6; 0,9 і 1,5 % Сг. Зносостійкі сталі. Для роботи в умовах ударно-абразивного зношування призначені литі сталі аустенітного класу 110Г13Л і 60Х5Г10Л, а в умовах кавітаційно-ерозійного зношування (деталі відцентрових насосів, лопаті гідротурбін) сталі 30Х10Г10, 0Х14АГ12, 0Х14Г12М та ін. Корозієстійкі сталі поділяють на дві групи: хромисті і хромонікелеві.
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 31 32 33 34 35 36 37... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
