Технологія конструкційних матеріалів
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо
Если Вы являетесь автором данной книги и её распространение ущемляет Ваши авторские права или если Вы хотите внести изменения в данный документ или опубликовать новую книгу свяжитесь с нами по по .
Страницы: 1 2 3... 30 31 32 33 34 35 36... 187 188 189
|
|
|
|
Структура металевої основи сірих чавунів не відрізняється від структури сталі. Тому їх можна розглядати як сталь із включенням графіту. Сірі чавуни, основа яких складається з фериту, називають феритними, з фериту і перліту феритно-перлітними, а з перліту перлітними. Механічні властивості сірих чавунів в основному визначаються розмірами і формою графітних включень пластинчастою (ГОСТ 1412—85), верми-кулярною (ГОСТ 28394-89), агрегатною (пластівчастою) (ГОСТ 1215-79) або кулястою (ГОСТ 7293-85). Чавуни з пластівчастою формою графіту називають ковкими. Звичайні сірі чавуни з пластинчастою формою графіту (рис. II.9, а) виплавляють із спеціально добраної шихти у різних плавильних агрегатах (вагранках, електропечах). Структура цих чавунів зумовлюється повільним охолодженням і наявністю деяких домішок (переважно силіцію), що сприяють розпаданню цементиту. Типовий склад сірих чавунів такий: 3,2...3,5% С; 1,4...3,0% ві; 0,4...0,6% Мп; 0,10...0,125, 0,3—0,8 % Р; решта залізо. Особливостями будови звичайного сірого чавуну зумовлюються його низькі механічні властивості. Оскільки графітні включення утворюють своєрідні пустоти, надрізи в металевій основі, чавун із пластинчастим графітом має малу міцність, низьку пластичність, погано витримує ударні навантаження. Границя міцності чавуну при розтяганні становить 100...350 МПа, твердість 145...270 НВ, відносне видовження 5 = 0,2...0,8 %, а ударна в'язкість не перевищує 0,1 МДж/м2 (для порівняння, ударна в'язкість фериту досягає 2 МДж/м2). Механічні властивості чавунів зумовлюються в основному їх структурою, а не хімічним складом, тому ці властивості зазначають у марках чавунів. Наприклад, марка СЧ 15 позначає сірий чавун з границею міцності при розтяганні 150 МПа. Графітні включення пластівчастої і особливо кулястої форм (рис. ІІ.9, в, г) меншою мірою порушують металеву основу, тому такі чавуни мають значно більшу міцність і в'язкість, ніж звичайні сірі. Включення вермикулярного (червоподібного) графіту (рис. ІІ.9, б) більш компактні, ніж пластинчасті, характеризуються відношенням довжини до їхньої товщини від 2 до 10. Тому чавуни з такими графітними включеннями мають проміжне місце між сірими і ковкими чавунами. Чавуни з такими включеннями графіту одержують за спеціальною технологією в ливарному виробництві (див. розд. III). У марці чавуну з вермикулярним (ЧВГ) і кулястим графітом (ВЧ) зазначають, як і в марці сірого, границі міцності ав (наприклад, ЧВГ 40, ВЧ 80). Ковкі чавуни позначають літерами КЧ і числами, що вказують на значення ав і 5 (наприклад, КЧ 33-8). Запитання і завдання для самоконтролю 1.Назвіть фази і структурні складові залізовуглецевих сплавів. Яка їх будова, властивості? 2.Намалюйте діаграму стану залізовуглецевих сплавів. Зазначте фазовий склад сплавів на різних її ділянках. 3.Як класифікують вуглецеві сталі за вмістом вуглецю, якістю, будовою, призначенням? Як маркують вуглецеві сталі? 4.Як класифікують сірі чавуни за будовою металевої основи та форми включень графіту? Наведіть марки сірих чавунів. Що вони позначають? Глава 3. ЛЕГОВАНІ СТАЛІ І ЧАВУНИ 7. Легуючі елементи в сталі Легованими називають сталі, в яких є спеціально введені (легуючі) елементи, що помітно змінюють їхні механічні і фізико-хімічні властивості. До таких елементів належать Сг, №, Мо, \У, Ті, V, Со та ін. Манган у кількості понад 1 % і силіцій понад 0,5 % також є легуючими. Властивості легованих сталей визначаються кількістю введених легуючих елементів і характером їх взаємодії з основними компонентами залізом і вуглецем. За цією ознакою легуючі елементи можна поділити на дві такі групи: а)елементи, які не утворюють карбідів №, Со, Бі, А1, Си; б)карбідоутворювальні елементи Сг, Мп, Мо, XV, V, Ті, 2л, №. Елементи першої групи у відпалених сталях розчинені у фериті, а в загартованих у мартенситі або аустеніті. Тому наявність їх у структурі сталі мікроскопічним аналізом виявити не можна. Карбідоутворювальні елементи заміщають частину атомів заліза в цементиті, наприклад (Ре,Сг)3С; (Ре,Мп)3С; (Ре,Мо)3С, або утворюють спеціальні карбіди УС, ТіС, ТаС тощо. При невеликій кількості вуглецю частина елементів може перебувати в твердому розчині. Легуючі елементи істотно впливають на поліморфне перетворення заліза. Одні з них (ІЧі, Со, Мп) знижують критичну точку А3 (рис. II. 10, а) і підвищують А4. Тому сталі, в яких вміст цих елементів перевищує концен
Карта
|
|
|
|
|
|
|
|
Страницы: 1 2 3... 30 31 32 33 34 35 36... 187 188 189
Внимание! эта страница распознана автоматически, поэтому мы не гарантируем, что она не содержит ошибок. Для того, чтобы увидеть оригинал, Вам необходимо скачать книгу |
